Завдяки далекобійним ударам, здійсненим Україною, було виведено з експлуатації 45% номінальних нафтопереробних потужностей Російської Федерації, що призвело до наймасштабнішої паливної кризи в цій північній нафтовій державі з моменту краху Радянського Союзу.
Про це інформує FT, з посиланням на Укрінформ.
Згідно з аналізом, проведеним британським виданням, яке спиралося на схеми розміщення нафтопереробних заводів, фотографічні дані, супутникові знімки та інформацію про теплове інфрачервоне випромінювання, пошкодження на кількох великих російських нафтопереробних заводах усуваються надзвичайно повільно і залишаються актуальними протягом тижнів або навіть місяців після атак, що здійснювалися Україною.
Зазначається, що українські “далекобійні санкції” зупинили роботу понад 30% фактичних та 45% номінальних потужностей Російської Федерації з переробки нафти, що спровокувало найтяжчу паливну кризу в РФ за всю її новітню історію.
Супутникові зображення демонструють повільний темп відновлювальних робіт. Через понад місяць після того, як атаки спричинили займання нафтопереробному заводу в Москві, біла покришка великого резервуара для зберігання нафти досі залишається на місці аварії, понівечена. Три менші резервуари, насосна станція та трубопроводи, що з’єднують їх з іншою частиною нафтопереробного заводу, також виглядають суттєво пошкодженими.
Аналіз, проведений FT, виявив, що більшість наслідків українських атак на 10 найбільших нафтопереробних заводах Росії, зокрема в Омську, Москві та Туапсе, залишалися видимими з космосу навіть через тижні або місяці після останньої зафіксованої атаки.
Відзначається, що українські сили наразі ціляться у компоненти радянських нафтопереробних систем, які є критично важливими або важкодоступними для ремонту, що паралізує функціонування заводів.
До таких незамінних установок належить обладнання, що використовується для видалення солі та води із сирої нафти перед її переробкою. Одна з таких установок нещодавно зазнала пошкоджень в Омську, на одному з найбільших нафтопереробних заводів світу, розташованому за 2500 км від українського кордону.
Команда дослідника Фабіо Сабатіні з Римського університету Сапієнца вимірювала нічне випромінювання навколо 29 великих російських нафтопереробних заводів у період з червня 2022 року по травень 2026 року. Вони встановили, що після першої атаки теплові випромінювання заводів зменшувалося на 30% у радіусі 1 км від об’єкта та до 18% у радіусі 5 км. Таке зниження активності на об’єктах, що постраждали минулого року, тривало понад 13 місяців.
Генштаб підтвердив ураження НПЗ у Пермі та полігону на ТОТ Запоріжжя
Після ударів дронів по НПЗ “Кстово” в Нижньому Новгороді 18 та 20 травня, тепловізійні супутникові знімки, надані німецькою розвідувальною компанією Constellr, засвідчили, що завод з того часу не функціонує. На останньому доступному знімку, зробленому 18 липня, дистиляційна установка заводу, як і раніше, не випромінювала теплового сигналу.
Як раніше повідомляв Укрінформ, обсяги переробки нафти в Російській Федерації через атаки українських безпілотників досягли найнижчого рівня з 2005 року.