Сфера онлайн-замовлення поїздок на таксі в Україні переживає підйом, проте більше ніж 90% водіїв досі функціонують неофіційно.
Такі висновки оприлюднив Максим Терзі, фахівець Urban Research Center Київської школи економіки, презентуючи результати дослідження впливу реформи ринку ride-hailing на українську економіку під час круглого столу, організованого Європейською Бізнес Асоціацією.
«Протягом 2025 року українці скористалися таксі приблизно 239 мільйонів разів, що на 7% або 15 мільйонів більше порівняно з попереднім роком. Це свідчить про динамічний розвиток ринку. Орієнтовний обсяг ринку наразі досягає близько 1 мільярда доларів, або 46 мільярдів гривень», – підкреслив Терзі.
Згідно з даними дослідження, в Україні зареєстровано близько 172 тисяч унікальних водіїв. Ринок відзначається високим ступенем концентрації: сервіси Uklon та Bolt охоплюють до 85% ринку, тоді як Uber займає 7%. Решта сегменту припадає на менших агрегаторів та локальні служби таксі.
«Ця консолідація полегшує державі контроль над більшістю поїздок та водіїв, оскільки 85% з них співпрацюють з найбільшими гравцями. Водночас спостерігається парадоксальна ситуація: з одного боку, маємо понад 170 тисяч водіїв, а з іншого – лише 9,5 тисяч автомобілів, які мають офіційний дозвіл на надання послуг таксі. Це означає, що легально працюють лише 9,5 тисяч водіїв, що складає 5,5% від загальної кількості таксистів», – зазначив дослідник.
Експерти підрахували, що держава щорічно втрачає до 4,5 мільярдів гривень через тіньовий сектор у цій галузі. Реформа ринку таксі, яка розпочалася з ухвалення закону про оподаткування доходів від цифрових платформ, покликана виправити цю ситуацію.
Однак, документ все ще очікує на підпис Президента. Він спрямований на реформування податкової частини ринку: передбачається, що платформа відповідатиме за ідентифікацію водія, облік доходів, утримання та сплату податків. Закон встановлює ставку податку на рівні 10% від доходу під час воєнного стану та 5% після його закінчення. Крім того, водії, чий додатковий заробіток протягом року не перевищує 2000 євро, будуть повністю звільнені від оподаткування, що сприятиме збереженню на ринку водіїв, які надають послуги час від часу.
Паралельно Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури працює над законопроєктом для реформування транспортної складової ринку, який буде подано на розгляд уряду. Цей документ запроваджує статус автомобільного самозайнятого перевізника без необхідності відкриття ФОП. Водій таксі отримає електронний сертифікат після підтвердження базових вимог, його автомобіль буде внесено до державної системи, пройде технічний контроль та матиме страхове покриття.
«Наша мета як держави – не надмірно регулювати цей ринок, а навпаки – сприяти його дерегуляції. Ми прагнемо створити чіткі та прості правила. Хоча ми висуваємо вимоги до водіїв таксі, так само важливими є вимоги і до платформ, адже платформи повинні нести відповідальність за водіїв, яких вони нібито працевлаштовують. Кількість водіїв не є принциповою. Головне, щоб усі вони дотримувалися правил: були легальними, використовували безпечні автомобілі та мали страховку», – зазначив Сергій Деркач, перший заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури.
За оцінками авторів дослідження, у разі впровадження всіх запланованих заходів реформи, до 2030 року бюджет України зможе щорічно отримувати до 8 мільярдів гривень податків, а частка легалізованих водіїв сягне 90% ринку таксі.
Дев’ять громад отримали адаптовані автомобілі для соціального таксі
Як повідомлялося, Верховна Рада України 9 червня 2026 року ухвалила в другому читанні законопроєкт «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, та оподаткування таких доходів» (реєстр. №15111-д).
Цей документ передбачає запровадження в Україні міжнародного обміну інформацією, нової системи прозорого оподаткування доходів у цифровій економіці та виконання міжнародних зобов’язань перед МВФ, Євросоюзом та Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР).
Фото: unsplash.com