ЄС посилює санкційний тиск на криптоіндустрію
Двадцять перший пакет санкцій Європейського Союзу включає обмеження для 17 компаній, що надають послуги, пов’язані з криптоактивами або платежами, які були створені поза межами ЄС та суттєво перешкоджають виконанню заборон. Із них 14 криптосервісів базуються в певних юрисдикціях, зокрема в Грузії, Панамі, ОАЕ, на Маршаллових островах, у Киргизстані та Білорусі. Цю інформацію повідомляє видання РБК Крипто.
Серед компаній, що потрапили під обмеження, – криптобіржі HTX (HUOBI GLOBAL SA) та EXMO, обмінні сервіси Rapira, ABCeX, BitPapa, агрегатор обмінників Exnode, а також білоруський WhiteBird. Обмеження ЄС для зазначених майданчиків набудуть чинності з 23 серпня 2026 року.
Крім того, Євросоюз додав до санкційного списку чотири компанії, пов’язані з мережею A7, зокрема A7 Nigeria та A7 Africa. Ці обмеження набудуть чинності 13 серпня. Під персональні санкції потрапив Леонід Шумаков — керівник проєкту A7A5, який випускає однойменний стейблкоїн, що, на думку ЄС, використовується для обходу обмежень. Раніше проти Шумакова та низки криптобірж запроваджувала санкції Велика Британія. У травні Лондон додав HTX до свого чорного списку.
Нові санкції також забороняють громадянам та резидентам Білорусі володіти, контролювати або керувати компаніями з ЄС, що підпадають під дію європейської директиви MiCA.
Зростання ризиків для транскордонних розрахунків
Європейські обмеження тепер спрямовані не лише на окремі майданчики чи конкретні криптоактиви, а й на інфраструктуру, яка може використовуватися для транскордонних розрахунків. Таку думку висловила юрист White Stone Єлизавета Лобутева, коментуючи 21-й пакет санкцій ЄС. За її словами, Євросоюз передбачив механізм, який дозволяє забороняти операції між європейськими суб’єктами та криптопровайдерами з третіх країн, якщо ці майданчики використовуються для обходу санкцій.
Такий підхід суттєво змінює оцінку ризиків для компаній із третіх країн, зазначає експерт. Вона пояснила, що іноземний криптопровайдер, який обслуговує транскордонні розрахунки, відтепер може стати самостійним об’єктом обмежувальних заходів ЄС.
«Йдеться не про класичний ризик вторинних санкцій: ЄС створює прямий механізм, що дозволяє забороняти європейським компаніям, банкам та іншим суб’єктам будь-які операції з криптоплатформами з третіх країн, якщо вони використовуються для обходу санкцій», — зазначила Лобутева.
Вона уточнила, що раніше контрагенти з третіх країн могли відмовлятися від співпраці з подібними платформами переважно з репутаційних та комплаєнс-міркувань — через ризик посилених перевірок, погіршення відносин з європейськими банками або можливого подальшого включення платформи до санкційних переліків. Тепер цей ризик стає значно конкретнішим: продовження роботи з певними користувачами та участь у транскордонних крипторозрахунках може призвести до прямої заборони на взаємодію з європейським ринком, пояснила юрист.
«На практиці це, ймовірно, призведе до того, що все більше іноземних криптоплатформ обмежуватимуть або повністю припинятимуть обслуговування користувачів, щоб зберегти доступ до європейських банків, інвесторів та контрагентів», — вважає Лобутева.
Резюме UA Бізнес: Посилення санкційного тиску з боку ЄС на криптовалютні сервіси, що працюють з певними юрисдикціями, створює значні ризики для транскордонних крипторозрахунків та може призвести до обмеження доступу користувачів до міжнародних платформ.