Юрій Каціон, заступник очільника правління Ощадбанку Фото Артем Галкін
Масштабна війна з Росією змусила українські банки змінити підходи до діяльності. Ощадбанк одним із перших пристосувався до нових обставин та сьогодні визначає напрям змін у секторі. Юрій Каціон, заступник голови правління «Ощаду», який відповідає за корпоративний сегмент, розповів Forbes BrandVoice, як трансформувалася стратегія роботи банку, як здійснюється фінансування значних інвестиційних проєктів – від енергетики до оборонної промисловості – і поділився власним поглядом на перспективу розвитку корпоративного кредитування.
Тенденції в корпоративному кредитуванні
Враховуючи важливу роль державних банків у забезпеченні кредитної підтримки української економіки в період великої війни, як змінилася частка Ощадбанку на ринку корпоративного кредитування?
Спочатку варто згадати 2022 рік – це був напружений період для всіх суб’єктів економіки. Банкам, як і компаніям, знадобився час для переналаштування та визначення найважливіших завдань. Проте, маючи статус одного з найбільших державних банків, ми повністю усвідомлювали свою відповідальність – за безпеку вкладів і стабільність підприємств наших клієнтів.
В умовах високих ризиків більшість банків зазвичай займають обережну позицію: накопичують кошти та готуються до найгіршого. Однак, ми від початку розуміли, що це шлях до згортання економічної діяльності та нової хвилі фінансових проблем. Тому вирішили діяти по-іншому – бути поруч із клієнтами, підтримувати їх у найскрутніші часи. Пізніше почали активно працювати над спільними програмами з Міністерством аграрної політики, Міністерством економіки, розробляли програми боротьби з продовольчою та паливною кризами.
Результатом нашої стратегії стало багаторазове збільшення кількості клієнтів приватного сектору серед ключових гравців ринку та суттєве зростання обсягу кредитного портфеля.
Фактично, згідно з даними НБУ, з початку 2025 року ми є лідерами банківського сектору у сфері кредитування юридичних осіб. Станом на 01.09.25 р. частка Ощадбанку складає 13,3% від загального обсягу кредитного портфеля юридичних осіб, наш net-портфель – 94,8 млрд грн. Переважна більшість – це кредити підприємствам великого корпоративного бізнесу.
Ощадбанк відіграв провідну роль у фінансуванні критично важливих ініціатив під час війни, зокрема, перша воєнна посівна та енергетичні проєкти. Наведіть, будь ласка, приклади, як кредитування сприяло подоланню проблем, з якими зіткнулася економіка?
Насамперед, це була програма фінансування посівної у 2022 році, потім – паливна криза, згодом – підтримка роздрібної торгівлі для запобігання продовольчій кризі, допомога енергетичним компаніям, які продовжують страждати від російських атак. Проте, найбільш показовими стали випадки великих підприємств, які постраждали від бойових дій, коли кожного разу необхідно було діяти не за стандартними схемами, а виходячи з реальної ситуації.
З початком повномасштабної війни та блокуванням чорноморських портів український аграрний сектор фактично втратив можливість експорту. Це серйозно вплинуло і на компанію «Нібулон», чия логістика – порт у Миколаєві та річковий флот — забезпечували країну найбільш економічним і ефективним способом перевезення зерна. У цей критичний момент компанія прийняла стратегічне рішення: інвестувати $22,5 млн у будівництво нового термінала на Дунаї. Це дало змогу швидко відновити експортні потоки та підтримати експортну здатність країни. Ощадбанк став першим фінансовим партнером, який оперативно відреагував на потребу компанії: ми допомогли розробити антикризовий план, реструктуризувати зобов’язання та надали фінансування капітальних інвестицій у цей об’єкт. Згодом до процесу приєдналися й інші українські та міжнародні банки, орієнтуючись на приклад Ощадбанку.
Ще один приклад – підтримка одного з лідерів експортної харчової промисловості країни. Виробничі потужності компанії були зруйновані на початку повномасштабного вторгнення. Незважаючи на відсутність заставного майна, ми підтримали нашого клієнта, надавши можливість відновитися. Це дозволило їм за рік збільшити на 35% обсяги виробництва продукції та наростити частку експорту майже до довоєнних показників.
Якою є загальна політика Ощадбанку стосовно клієнтів на прифронтових територіях?
Для нас підтримка таких компаній була і залишається пріоритетом від самого початку великої війни.
Ми останніми припиняли роботу відділень у регіонах на лінії фронту і першими поверталися на звільнені території.
Ми завжди намагалися надати можливість бізнесу зберегти або перемістити виробничі потужності, виходячи з принципу реалістичної оцінки ризиків.
Якщо компанія зберігає хоча б мінімальну прибутковість у своїй операційній діяльності та має перспективи відновити здатність виконувати зобовʼязання, ми готові йти на складні реструктуризації, на додаткове фінансування.
А якою зараз є кредитна дисципліна серед цієї категорії позичальників?
На сьогодні якість обслуговування кредитів у цьому сегменті залишається на високому рівні. Рівень прострочених кредитів у корпоративному бізнесі не перевищує 1% – навіть у мирний час ми не мали таких показників. Це результат кропіткої роботи з кожною компанією та відповідального ставлення клієнтів до своїх обов’язків. Важливу роль відіграють і державні програми підтримки, зокрема «5-7-9%», портфельні гарантії, можливість брати участь у міжнародних програмах і грантах – бізнес прагне зберігати бездоганну кредитну історію.
Юрій Каціон, заступник голови правління Ощадбанк
Розкажіть, будь ласка, про унікальні випадки, коли банк знаходив оптимальні рішення для бізнесу?
Кожен випадок є неповторним. Наприклад, реагуючи на масові обстріли та руйнування енергетичних об’єктів, ми розуміли, наскільки важлива наша експертиза в сфері енергетики.
Виклик потребував системного вирішення у формі програми фінансування децентралізованої генерації. Спільно з колегами ми обговорювали це та пропонували уряду і клієнтам різні продукти та програми: як фінансування створення на підприємствах власного енергозабезпечення на основі газопоршневих технологій, так і проєкти комбінованого енергозабезпечення. Як ви пам’ятаєте, у 2024 році провідні банки під керівництвом НБУ уклали меморандум про підтримку відновлення енергетичної інфраструктури.
До речі, «Ощад» є лідером фінансування розвитку генерації, наша частка ринку – 30% з обсягу профінансованих всіма банками 1,1 ГВт встановленої потужності за неповні 1,5 року дії цього меморандуму.
«Ощад» реалізував перший на ринку проєкт фінансування будівництва систем накопичення електричної енергії, які працюватимуть на ринку додаткових послуг – для компанії KNESS. Банки завжди з великою обережністю ставляться до бізнесу, який ще не має підтвердженої результативності. Але ми пішли на такий ризик разом із нашим клієнтом.
А вже через два місяці ми повідомили про ще одну укладену кредитну угоду за цією технологією. Нею став перший за період війни консорціум в енергетиці на суму €67 млн, який під керівництвом «Ощаду» був реалізований спільно з UGB та ПУБМ для ДТЕК. Такий обсяг коштів кожен банк окремо не міг запропонувати клієнтові, але консорціум дав можливість реалізувати амбітний проєкт, надзвичайно важливий для країни. Це буде один із найбільших у Східній Європі комплексів установок зберігання енергії, консорціум профінансував будівництво 5 УЗЕ на 180 МВт.
Фінансування доданої вартості
Держава визначила збільшення частки переробної промисловості в структурі економіки як один із пріоритетів. Як банки, зокрема «Ощад», можуть сприяти досягненню цієї мети?
Проєкти в галузі переробки є одним із механізмів збільшення доданої вартості та заміщення тих валютних надходжень, які ми як країна недоотримуємо через наслідки війни.
Розуміючи це, ми визначили для себе пріоритетом нові інвестиційні проєкти, які створюють виробничі потужності, орієнтовані на експорт. У 2023 році ми допомогли агропромхолдингу «Астарта-Київ» із будівництвом заводу з поглибленої переробки сої, профінансувавши наших партнерів на суму $60 млн на сім років. Сьогодні в Україні будують вже низку заводів поглибленої переробки, оскільки успішний приклад є найкращим способом популяризації інвестиційних проєктів.
Як у рамках цього тренду зростає частка довгострокових інвестиційних кредитів у вашому кредитному портфелі?
За час повномасштабної війни частка інвестиційних кредитів у корпоративному портфелі зросла з 13% до 47%, тоді як зазвичай у банках частка таких кредитів складає не більше 20–30%.
Таким чином, інвестиційне кредитування стало нашою головною спеціалізацією і відрізняє Ощадбанк від багатьох інших фінансових установ.
На користь саме цього шляху як напряму розвитку банку свідчать два аргументи. По-перше й найважливіше – це вплив на економіку, оскільки інвестиційні кредити мають дуже велике значення для розвитку країни, створення робочих місць та збільшення ВВП. По-друге, в цьому є зрозуміла перевага для банку, адже довгострокові кредити мають сталий обсяг у портфелі й ним легше управляти.
Кошти для оборони
Фінансування компаній зі сфери ВПК – пріоритет, визначений у затвердженій у 2024 році стратегії кредитування. Як Ощадбанк виконує цю місію?
Фінансування військово-промислового комплексу (ВПК) було і є одним із найбільших наших пріоритетів. Якщо раніше ВПК був зосереджений переважно в державній власності (до 90% виробників), то за чотири роки активної фази війни ми бачимо, як швидко змінився цей сегмент.
Наразі в Україні ВПК виробляє продукцію приблизно на півтора трильйона гривень на рік. Половина цього обсягу припадає на приватні компанії. Більше того, у нашому переліку проєктів близько 80% виробників є приватними компаніями.
Тобто підприємства з галузі ВПК зараз можуть сміливо подавати заявки на кредитування?
Звісно.
А якою є частка ВПК в корпоративному портфелі Ощадбанку?
В Ощадбанку обсяг укладених кредитних угод у сегменті ВПК за час повномасштабної війни становить понад 17,5 млрд грн. На цей рік ми плануємо укласти кредитних угод щонайменше ще на 15 млрд грн саме у військово-промисловому комплексі. Наразі його частка в нашому корпоративному кредитному портфелі складає 14%. Для порівняння: частка енергетичних проєктів – 26,4%, аграрного сектору – 10,3%.
Чи беруть участь у фінансуванні ВПК приватні банки та міжнародні фінансові організації?
Іноземні комерційні банки зазвичай не фінансують ВПК через внутрішні обмеження та вимоги екологічно-соціальної політики. Ми проводили численні переговори з міжнародними фінансовими інституціями, пояснюючи, що країна, яка перебуває у стані війни, не може суворо дотримуватися цих норм і не підтримувати критично важливі для її виживання проєкти.
Міжнародні партнери відреагували з розумінням.
Крім того, Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) переглянув власну політику кредитування та дозволив фінансування проєктів, пов’язаних з військовими напрямками. Це безпрецедентно. Наразі вони готують механізми фінансування виробництва такої продукції та її ключових компонентів на території ЄС, залишаючи заборону лише на летальну зброю: патрони, снаряди тощо.
Юрій Каціон, заступник голови правління Ощадбанку Фото Артем Галкін для Forbes Ukraine
Фінансові перспективи
Як у цілому зараз можна оцінити рівень забезпеченості української економіки кредитами та де існують можливості для зростання?
Ступінь достатності фінансування економіки країни визначається через співвідношення кредитів банківської системи до ВВП. В Україні цей показник за час війни зменшився з 19% до 14%. Це надзвичайно низький рівень. Оскільки в Європейському Союзі країни мають показники від 60% до 150% ВВП. І це свідчить про те, що в нас великий потенціал для розвитку.
Тут, безумовно, впливає низка факторів. І не останній з них полягає в тому, що попит на кредити з боку бізнесу виникає тоді, коли компанії впевнені в можливості прогнозувати довгостроковий план розвитку подій, розуміти вартість грошей у часі, бачити стабільні напрямки реалізації продукції.
Враховуючи безпекові аспекти, прогнозувати щось наперед досить складно. Тому компанії потребують страхового захисту від воєнних ризиків, про що бізнес нагадує на кожній публічній події та зустрічах з урядом.
Тобто виходить, що через високий рівень невизначеності в нас зменшується охоплення кредитуванням?
Це лише один із компонентів. Оскільки насправді другим важливим фактором є період високих ставок. У нас відносно високий рівень інфляції, який Національний банк України намагається контролювати через інструменти монетарної політики. А уряд, фінансуючи дефіцит державного бюджету та забезпечуючи військові потреби, змушений залучати кошти на внутрішньому ринку за ставками, які повинні як мінімум покривати інфляцію. Все це призводить до того, що вартість фінансування в національній валюті є досить високою для більшості виробників і підприємств, які не працюють на експорт.
Безумовно, є значно дешевше валютне кредитування, яке доступне для проєктів, що генерують валютний виторг. Завдяки високому рівню ліквідності банківської системи відсоткові ставки за валютними кредитами в нас навіть нижчі, ніж пропонують міжнародні фінансові організації, і становлять близько 5–6%.
Які ваші прогнози щодо розвитку корпоративного кредитування в Україні на 2025–2026 роки?
По-перше, ми усвідомлюємо, що рівень кредитування або насичення економіки грошима через банківську систему досить низький. Тому банки намагатимуться виходити за межі своїх класичних ролей посередників між вкладниками та підприємствами, які отримають ресурс для фінансування. Вони займуть більш активну позицію, розробляючи нові механізми та програми, що будуть стимулювати розвиток економіки та створення нових виробничих потужностей.
Практично всі банки підтверджують збільшення уваги до інвестиційного кредитування в тих напрямках, які будуть створювати додаткову вартість, валютний виторг, зростання ВВП. Ми маємо численні приклади успішних економік, які пройшли швидкий етап розвитку, використовуючи ці підходи, і ми також не будемо виключенням.
Серед пріоритетів точно будуть енергетичні проєкти. Терміни окупності, наприклад, сонячних електростанцій, скорочуються на 1,5–2 роки завдяки використанню систем накопичення енергії, і це робить їх більш прийнятними для тих банків, які не готові до фінансування енергопроєктів на 7-8 років. Так само оборонний сектор має отримати новий імпульс завдяки відкриттю можливості експорту озброєння. Крім того, ми залишимося аграрною країною, враховуючи потенціал, але будемо концентруватися на розвитку переробної промисловості та нових підходах до виробництва аграрної продукції.
Багато банків мають значний запас ліквідності, який може бути спрямований у реалізацію інвестиційних проєктів. Тенденцією, безсумнівно, буде обʼєднання банків – приклад, який ми показали на двох укладених під керівництвом «Ощаду» консорціумах: в ОПК та енергетиці. Це дозволяє, поєднавши можливості 3–4 банків, фінансувати проєкти дуже великого масштабу.
Оскільки, обʼєднавшись, українські банки можуть реалізовувати амбітні проєкти вартістю $150–250 млн, які раніше були неможливі без залучення іноземних кредиторів.