“>
Фото: https://bank.gov.ua
Національна фінансова установа України (НБУ) пропонує ввести обов’язкове присвоєння кожній фінансовій транзакції маркера, що вказує на її рівень ризику: низький, середній чи високий. Транзакції з високим ступенем ризику, згідно з проєктом регулятора, будуть автоматично призупинятися до отримання додаткових роз’яснень та схвалення користувачем.
Зазначається, що операції з низьким рівнем ризику здійснюватимуться автоматично, тоді як транзакції із середнім рівнем можуть вимагати підтвердження від користувача або перевірки персоналом постачальника платіжних послуг. Критерії для визначення кожного рівня ризику установи встановлюватимуть у своїх внутрішніх нормативних документах.
Проєкт передбачає уніфікацію підходів до контролю та узгодження фінансових транзакцій як частини управління операційними ризиками. Постачальники платіжних послуг повинні будуть здійснювати моніторинг на постійній основі, а звірку транзакцій – щоденно.
У разі технічних чи інших перешкод для здійснення моніторингу, установа повинна буде проводити платежі тільки за наявності можливості такого контролю. Про інциденти високого рівня критичності необхідно буде негайно повідомляти НБУ, але не пізніше, ніж через годину після їх виникнення.
Платіжний контроль має на меті виявлення нетипових, неприйнятних, помилкових та невідповідних транзакцій і не замінюватиме фінансовий моніторинг, спрямований на протидію відмиванню коштів та фінансуванню тероризму.
Для виявлення незвичних транзакцій постачальники платіжних послуг матимуть змогу використовувати моделі, засновані на штучному інтелекті та машинному навчанні. У разі їх застосування, установи повинні будуть забезпечувати безперервне навчання моделей та регулярне оновлення вихідних даних.
Проєкт визначає ознаки нетипової поведінки, включаючи, серед іншого, відкриття великої кількості рахунків або випуск платіжних інструментів, концентрацію подібних транзакцій, незвичні суми та надмірну частоту переказів. Як приклад наводиться отримання понад 10 поповнень менш ніж за 60 хвилин.
Постачальники платіжних послуг повинні будуть вести реєстр користувачів, операції яких вимагають посиленого нагляду. До цього реєстру включатимуться, зокрема, фізичні особи, які делегували право управління рахунком третім особам, продавці, які порушили правила прийому електронних платіжних засобів, а також отримувачі, чия фактична діяльність не відповідає присвоєному коду категорії продавця.
Дані з такого реєстру зберігатимуться протягом одного року. Під час моніторингу постачальники зможуть розглядати можливість встановлення для користувачів лімітів на транзакції, обмежень щодо кількості платіжних інструментів або відкриття додаткових рахунків, відповідно до угод та внутрішніх правил.
Проєкт також запроваджує заходи проти міскодингу – невідповідності присвоєного отримувачу коду категорії діяльності його фактичній роботі. Еквайри повинні будуть перевіряти діяльність отримувачів, аналізувати транзакції та їхні незвичні сплески, а також інформацію на вебсайтах, у соціальних мережах, чат-ботах та додатках.
Окремі процеси моніторингу можуть бути передані на аутсорсинг процесинговій установі, проте відповідальність за них залишатиметься за постачальником платіжних послуг. Залучена установа не матиме права самостійно зупиняти та аналізувати незвичні транзакції, приймати рішення щодо їх виконання, змінювати правила чи встановлювати маркери ризику.
Вимоги будуть застосовуватися до банків та небанківських постачальників платіжних послуг, за винятком малих платіжних установ. Після затвердження постанови, вони матимуть 90 днів з дати її набуття чинності для приведення своєї діяльності у відповідність до нових правил.
Центральний банк приймає зауваження та пропозиції до проєкту до 31 липня 2026 року включно.
За оцінками Національного банку, впровадження цих вимог не призведе до додаткових витрат для громадян. Проте, учасники ринку можуть понести додаткові витрати у разі залучення сторонніх організацій до моніторингу транзакцій на умовах аутсорсингу.