Завершується третій рік повномасштабної війни, що виявився непростим для знекровленої національної економіки, яка, втім, попри усі негаразди, продовжує триматись на плаву і навіть має певний запас міцності на рік наступний. Та все було б набагато гірше, якби не міжнародна допомога від партнерів, за рахунок якої фінансуються усі бюджетні видатки, окрім військових – армію українці забезпечують самостійно.
А ось особистим фінансам українців у 2024 році стало зле. Якщо у 2023-му інфляція склала трохи більше 5 відсотків, то цьогоріч ціни на усі товари та послуги зростали значно швидшими темпами, і громадяни відчули це на своїх гаманцях.
Крім цього, вперше з початку повномасштабного вторгнення влада вдалася до підвищення податків – з грудня військовий збір, що з 2014 року тримався на рівні 1,5% від доходу, складає 5 відсотків. Також його вперше запроваджено для фізосіб-підприємців – з 1 січня 2025 року ФОП третьої групи сплачуватимуть 1% від доходу, інших груп – 10 відсотків від мінімальної зарплати в Україні, яка складає 8 000 гривень і в 2025 році зростати не буде.
Тобто жити стало дорожче, ще й доходи зменшуються через податки, але що чекати від року наступного? Чи стане жити легше, чи зашморг зубожіння остаточно затягнеться на шиї українця? УНІАН зібрав основні макроекономічні результати 2024 року та проаналізував прогнози аналітиків на 2025 рік, аби знайти відповіді на ці питання.
Економіка-2024: ВВП зростає, але українці цього не відчувають
Остаточні підсумки-2024 ще не підбиті, проте вже можна зробити певні висновки, із якими показниками національна екоміка входитиме у рік наступний.
Минулого року економіка України зросла на 5,3%, проте, враховуючи, що у 2022-му відбулося карколомне падіння майже на третину, мова йшла не стільки про зростання, скільки про боязке відновлення. За підсумками 2024 року очікується, що валовий внутрішній продукт продовжить збільшуватися, але повільніше, ніж торік.
За даними Мінекономіки, за підсумками 11 місяців ВВП України зріс на 4%. У листопаді, зокрема, зростання уповільнилося і склало лише 0,9 відсотка, порівняно з аналогічним місяцем 2023 року.
Перша віцепрем’єр-міністерка – міністерка економіки Юлія Свириденко зазначила, що драйверами зростання економіки у 2024 році залишаються транспортна та будівельна галузі, переробка та внутрішня торгівля.
“Свою роль відіграли державні програми підтримки — грантові програми на переробку, на створення та розвиток бізнесу, доступне кредитування 5-7-9, “єОселя” та інші в межах політики “Зроблено в Україні”. Також збільшення закупівель української продукції ОПК стимулює зростання машинобудування”, — сказала Свириденко.
Згідно з більшістю прогнозів, зростання ВВП за підсумками цього року складе до 4 відсотків.
Так, Національний банк у оновленому прогнозі покращив очікування зростання економіки (з 3,7% до 4%). Прогноз Міністерства економіки – 3,5%.
Міжнародний валютний фонд же більш обережний у своїх прогнозах і дає лише 3 відсотки. За даними фонду, у другій половині 2024 року економічне зростання в Україні сповільнюється через наслідки атак росіян на енергетичну інфраструктуру, вплив війни на ринок праці та рівень очікувань ділової активності.
Яким же дійсно буде фінальний показник, ми дізнаємося вже на початку 2025 року.
Серед інших важливих макроекономічних показників – споживча інфляція, яка у 2024 році значно прискорилася. У листопаді вона зросла до 11,2%, і протягом останніх тижнів цінники у супермаркетах неодноразово змінювалися – звісно, в бік зростання.
Серед продуктів харчування рекордсменами стали овочі (за рік вони здорожчали майже на 63%), значно зросли ціни і на масло та яйця – 30,7% та 30,6% відповідно. При цьому в листопаді підвищення цін на яйця склало одразу 54,6% за місяць.
Майже на чверть за рік (на 24,7%) зросли ціни на фрукти. Молоко подорожчало на 16,6%, хліб – на 15,8%. Подешевшав за рік лише цукор – на скромні 3,6 відсотка.
Серед основних чинників росту цін – зростання собівартості виробництв через зростання тарифів, логістичних витрат, девальвації національної валюти. Крім того, у Нацбанку пояснюють стрімке подорожчання продуктів харчування меншими за очікувані врожаями окремих сільгоспкультур.
“Спекотне літо та осінь з тривалими періодами без опадів негативно позначилися на врожайності, термінах дозрівання, якості та пропозиції низки овочів і фруктів. У результаті швидше дорожчали овочі борщового набору, огірки та яблука. Також посилювався тиск з боку виробничих витрат, зокрема на електроенергію для збереження готової продукції в торговельних мережах та сховищах”, – пояснює регулятор.
В НБУ попереджають, що найближчими місяцями інфляційний тиск зберігатиметься через меншу, ніж торік, пропозицію окремих продуктів харчування, значні бюджетні видатки, високі темпи зростання заробітних плат (через нестачу кадрів) і дефіцит електроенергії під час опалювального сезону.
Долар зростає, а інфляція і податки “з’їдають” зарплати
Останніми місяцями курс долара в Україні постійно б’є рекорди. Протягом року відбувалася поступова девальвація національної валюти – з 38 гривень за долар станом на 1 січня до майже 42 гривень зараз. У жовтні 2023 року Національний банк скасував фіксований курс і натомість запровадим режим керованої гнучкості валютного курсу. Це означає, що курс гривні до долара визначається операціями на міжбанківському валютному ринку, але регулятор слідкує за коливаннями і не дає курсу значно знизитися чи, навпаки, зрости.
Послаблення гривні за рік було поступовим, з коливаннями в різні боки та неодноразовим оновленням історичного максимуму курсу долара. Останній такий рекорд американською валютою було досягнуто 18 грудня, коли за офіційним курсом долар сягнув 41,83 грн. На готівковому ж ринку він вже перетнув психологічну позначку у 42 гривні.
Таке поступове послаблення національної валюти цілком вписується у прогнози. Наприклад, Мінекономіки закладало в проєкт державного бюджету-2024 курс у 42,1 грн/дол. станом на кінець року, і, як бачимо, цей прогноз фактично справдився, хоча це не обов’язково, адже прогнозний показник є розрахунковим.
Наразі на високому рівні перебувають золотовалютні резерви України. Їхньому зростанню сприяла, в першу чергу, міжнародна фінансова допомога. Так, за останніми даними, в листопаді резерви зросли на 9 відсотків і склали 39,9 мільярдів доларів.
Як повідомили в НБУ, така динаміка була зумовлена, з одного боку, значними обсягами надходжень від міжнародних партнерів, а з іншого, – зменшенням обсягів чистого продажу валюти регулятором на валютному ринку.
Ще один важливий показник економічного стану – заробітна плата українців. Держстат нещодавно порадував новиною про те, що середня зарплата штатних працівників в Україні з початку року зросла на 22 відсотки, склавши 20 592 гривні.
Проте відомство вказує розміри зарплат до вирахування податку на доходи фізичних осіб і військового збору, який з грудня зріс із 1,5% до 5%, а тому сума, яку громадяни отримують на руки, відчутно менша. За вирахуванням податків вказана Держстатом середня зарплата “тане” до 15 855,84 грн, що за поточним курсом складає менше 380 доларів.
Роботодавці дійсно підвищують зарплати своїм співробітникам, що відображається у статистиці Держстату. Головним чином, це зумовлено кризою на ринку праці, коли працедавці вимушені збільшити оклади, аби залучити кваліфікованих фахівців.
Але, на жаль, більшість українців цього зростання не відчувають, адже згадана вище інфляція “з’їдає” майже увесь приріст. Тому за поточного рівня цін на продукти харчування та розміру податків українці навряд чи відчують поліпшення фінансового стану.
Між молотом і ковадлом: чого чекати від 2025
Будуючи прогнози на наступний рік, більшість урядовців, аналітиків та міжнародних організацій виходять із невтішних припущень про продовження активної фази війни протягом 2025 року.
У Міністерстві економіки очікують, що наступного року зростання ВВП сповільниться до 2,7%, а інфляція ближче до кінця року сповільниться і складатиме 9,5% (тоді як зараз, нагадаємо, 11,2%). Курс долара в проєкт державного бюджету на 2025 рік урядовці заклали на рівні 45 грн/дол.
У Національному банку вважають, що в 2025 році зростання реального ВВП України пришвидшиться до 4,3%. І це найоптимістичніша оцінка серед усіх наявних прогнозів.
“Цьому сприятимуть збереження м’якої фіскальної політики, пожвавлення внутрішнього попиту, що підтримуватиметься зростанням заробітних плат, збільшення врожаїв і стійкий зовнішній попит, а також інвестиції у відновлення, зокрема енергетики. Проте стримувати економічне зростання будуть брак робочої сили, безпекові ризики, міграційні процеси й повільна нормалізація економічних умов”, – йдеться в інфляційному звіті регулятора.
Також в НБУ прогнозують відчутне уповільнення інфляції – до 6,9% на кінець року.
Традиційно, міжнародні організації значно обережніші у своїх оцінках і приводять менш радісні цифри. Так, Міжнародний валютний фонд очікує, що в 2025 році зростання ВВП України складе 2,5%. Фонд прогнозує інфляцію на рівні 7,5%, а курс долара – 45 грн/дол. Слід зазначити, що МВФ погіршив свій попередній прогноз щодо зростання економіки, в якому очікував збільшення ВВП на 6,5%.
“На цифри вплинули надзвичайні бомбування енергосистеми… А щодо 2025 – це відображує те, що російська війна триває. Раніше ми прогнозували, що вона завершиться, але так не відбувається, і це означає нові втрати для економіки України”, – прокоментував погіршення прогнозу голова Європейського департаменту МВФ Альфред Каммер.
Прогнози міжнародного агентства Fitch Ratings схожі на ті, що дає МВФ. Хоча, за їхніми оцінками, зростання цін в Україні у 2025 році буде вищим і становитиме, в середньому, 9,3%.
“Хоча Україна продемонструвала стійкість і здатність адаптуватися до війни, ми прогнозуємо сповільнення зростання до 2,9% у 2025 році через дефіцит робочої сили та електроенергії “, – повідомили в агентстві.
Світовий банк, у свою чергу, також не випромінює оптимізм: в установі вважають, що значні збитки від вторгнення Росії та масштабні перебої з електроенергією, ймовірно, сповільнять зростання ВВП України до 2% наступного року.
Партнери нас не залишать?
Фахівці сходяться на думці, що у 2025 році Україна продовжить отримувати міжнародну фінансову допомогу, що дозволить покрити бюджетний дефіцит.
В інвестиційній компанії Dragon Capital зазначають, що пакет фінансової допомоги країн G7 на суму 50 млрд доларів, гарантований прибутками від заморожених російських суверенних активів (ERA), дозволить забезпечити стійкість економіки і продовжувати супротив загарбнику навіть за умови зменшенні військової допомоги партнерами. При цьому Україна матиме можливість використовувати кошти як на економічні, так і на військові витрати.
“Уряд може розраховувати на $38 млрд зовнішнього фінансування дефіциту бюджету в 2025 році, на рівні з поточним роком. Із цієї суми 12,5 млрд євро надійдуть з раніше затвердженої 4-річної програми підтримки від ЄС Ukraine Facility, $2,7 млрд — від МВФ в рамках програми EFF, а решту – близько $21 млрд – можна буде отримати з пакету ERA”, – йдеться у макропрогнозі компанії.
Важливо, що фінансування в рамках ERA не створюватимуть додаткового боргового навантаження для України, хоч формально можуть враховуватись як кредит.
Аналітики звертають увагу на той факт, що Україна матиме додатковий фінансовий ресурс для закупівлі зброї, що може стати надважливим фактором у випадку зниження або зупинки військової допомоги з боку США. А у разі, якщо американська підтримка збережеться, уряд зможе спрямувати додаткові кошти на розвиток внутрішнього ВПК.
Голова департаменту макроекономічних досліджень групи ICU Віталій Ваврищук також вважає, що фінансової допомоги, яку зобов’язалися надати партнери України у 2025 році, буде достатньо, щоб гарантувати макроекономічну стабільність.
“Тож бізнес та населення переважно не матимуть справи зі значними економічними викликами. Ця фінансова допомога наступного року вже значною мірою буде фінансуватися за рахунок доходів від знерухомлених російських активів”, – зазначив експерт.
А це значить, що принаймні наступний рік наша економіка переживе ще більш-менш спокійно.
Аналітики обережно оптимістичні
Очікування фахівців від 2025 року, в цілому, позитивні, проте всі аналітики виходять із припущення, що військові дії в Україні, на жаль, продовжаться.
У Dragon Capital прогнозують, що реальний ВВП у 2025 році зросте на 3% завдяки поступовому відновленню внутрішнього споживання та розвитку ВПК, але дефіцит електроенергії та робочої сили продовжать стримувати зростання.
“Припускаючи, що внутрішнє виробництво електроенергії збережеться на рівні серпня-вересня завдяки посиленню ППО та ремонтам, та зважаючи на очікуване збільшення імпортних потужностей, ми оцінюємо, що дефіцит електроенергії взимку буде відносно помірним і складатиме близько 15% від попиту (на рівні липня 2024 року) та знизиться до 6-8% у 2-3 кварталах 2025 року. Водночас дисбаланси на ринку праці залишатимуться значними на тлі мобілізації до Збройних сил та будуть і надалі підштовхувати вгору зарплати”, – йдеться у макропрогнозі компанії.
Що стосується інфляції, у Dragon Capital очікують, що фундаментальний інфляційний тиск буде поступово вщухати завдяки стабілізації цін на електроенергію для промислових споживачів. Згідно з їхніми оцінками, показник споживчої інфляції досягне піку у 11% у квітні-травні 2025-го і знизиться до 6,3% до кінця року.
Аналітики оцінюють середньорічний курс у 2025 році на рівні 43 грн/дол. та прогнозують послаблення курсу до 45 грн/дол. до кінця 2025 року.
В інвестгрупі ICU вважають наступний рік роком великих сподівань та надій на покращення безпекової ситуації. Проте аналітики не очікують, що це трапиться швидко.
Голова департаменту макроекономічних досліджень групи ICU Віталій Ваврищук вважає, що економічне зростання ослабне і складе 3,4% за підсумками 2025 року.
“Інфляція неприємно здивувала останніми місяцями, проте ми вбачаємо хороші передумови для її сповільнення до рівня 7% наприкінці наступного року. Це означає, що НБУ матиме змогу перейти до пом’якшення монетарної політики у другому півріччі 2025 року”, – додає фахівець.
Курс гривні до кінця 2025 року, за прогнозом ICU, може послабитися до 45,7 грн/дол.
“Зараз ми не бачимо бажання НБУ помітно послаблювати курс гривні найближчим часом. Проте після сповільнення інфляції в другому півріччі 2024 року НБУ може бути більш відкритим до помірної девальвації гривні. У будь-якому разі, за базовим сценарієм можна гарантовано виключити, що темпи девальвації гривні наступного року перевищать 10%”, – каже Ваврищук.
В інвестиційній компанії Concorde Capital прогнозують зростання української економіки у 2025 році на рівні 3,8%, курс долара – 46 грн на кінець року (43,6 грн/дол. в середньому) та середньорічну інфляцію у 9,9% зі зниженням до 6,8% на кінець року.
Керівник аналітичного департаменту інвестиційної компанії Concorde Capital Олександр Паращій при цьому зазначає, що зараз дуже важко прогнозувати, як буде розвиватися українська економіка, якщо у 2025 році закінчиться активна фаза бойових дій.
“Оскільки, з одного боку, це зменшує ризики та може дати поштовх для інвестицій, з іншого – скоріш за все, витрати державного бюджету будуть зменшуватися. Відповідно споживче стимулювання для економіки може знизитися, в тому числі через зменшення порівняно високих зарплат військових. Це може навіть на деякий час загнати Україну в певну кризу через зниження попиту”, – зауважив аналітик.
