Повернення українців додому не завжди залежить від фінансів. Рішення тих, хто вимушено виїхав за кордон під час повномасштабного вторгнення, формується під впливом цілої низки чинників.
Про це розповів в інтерв’ю РБК-Україна експерт з міграції, старший науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи Національної академії наук України, кандидат економічних наук Олексій Позняк.
Чи планують українці повертатися додому
Аналізуючи настрої українців, які зараз перебувають за кордоном, зокрема тих, хто виїхав ще до повномасштабного вторгнення, експерт зазначив, що загалом більшість біженців планує залишатися в країнах, які їх прийняли. Водночас важливо враховувати, що люди оцінюють ситуацію, виходячи з поточних обставин.
«Коли ситуація зміниться, рішення щодо повернення чи неповернення може бути вже іншим», — пояснив експерт.
Він також додав, що найменш імовірним є повернення молодих жінок, які за кордоном створили сім’ї.
-
НБУ очікує повернення мігрантів у 2027−2028 роках: що буде із зарплатами
«Майже немає шансів, що хтось із них повернеться», — констатував науковець.
Водночас, за його словами, трапляються випадки, коли українці, які знайшли пару за кордоном, разом із партнером переїжджають жити в Україну.
«Але це, насправді, одиничні випадки. І на загальній кількості такі ситуації не відображаються. Це навіть не відсоток, а набагато менше відсотка», — повідомив Позняк.
Що впливає на рішення повернутися в Україну
За словами експерта, на рішення українців повернутися з-за кордону можуть впливати різні чинники:
- стандарти життя;
- рівень заробітних плат;
- наявність житла в Україні;
- соціальний статус;
- відповідність роботи кваліфікації.
«Але треба мати на увазі, що більшість наших громадян, які вимушено виїхали за кордон, працюють на роботах, які не відповідають їх кваліфікації», — констатував фахівець.
Він уточнив, що насправді «досить небагато тих, хто дійсно вийшов на роботу за професією, на кого вчився і ким працював в Україні».
-
В Україні запускають платформу для повернення молоді
«І навіть якщо людина за кордоном заробляє більше, ніж виходило заробляти в Україні, то на це ще накладається фактор цін, які в ЄС вищі», — зауважив науковець.
Крім того, важливе значення може мати різниця в соціальному статусі, який людина мала в Україні та який отримала за кордоном.
«Якщо аналітик поїхав і працює продавцем у магазині, це накладає психологічний відбиток, впливає морально. І людина може повернутися додому навіть попри те, що десь за кордоном заробляє більше», — повідомив Позняк.
Чи важливе «відчуття дому»
На бажання українців повернутися може впливати й прагнення жити у своїй країні.
«Звісно, є і таке. В цілому на рішення впливає цілий комплекс чинників. Тут не можна говорити про те, що під дією якогось одного чинника людина приймає рішення про повернення або неповернення», — пояснив Позняк.
За його словами, люди враховують різні обставини, зокрема й тугу за домом.
-
В Україну планують повернутися близько 2 млн людей: як Мінсоцполітики готується до повернення громадян
Водночас експерт вважає, що зараз закликати українців повертатися додому нераціонально, оскільки за кордоном вони перебувають у відносній безпеці.
«Ми маємо зберігати наших людей. Але треба зв’язки з ними підтримувати, контактувати всіляко, щоб у них зберігалося зацікавлення. Щоб вони потім, після завершення війни, перейшли до конкретних дій щодо повернення», — підсумував Позняк.
Нагадаємо, раніше Finance.ua писав, що все більше українських мігрантів у країнах ЄС не планують повертатися додому навіть після завершення війни. Хоча емоційний зв’язок з Україною залишається сильним, на рішення дедалі більше впливають практичні чинники — безпека, економічні перспективи, рівень життя та стабільність.