Наразі у столиці функціонує 7 автоматизованих референтних пунктів спостереження.
Сьогодні, 15:29
Фото: kyivcity.gov.ua
Контроль якості повітря
Представники Київської міської державної адміністрації та спеціалісти Фінського метеорологічного інституту (FMI) обговорили подальшу взаємодію у сфері контролю якості повітря та підсумки перевірки столичної системи, яку провели фінські фахівці у лютому 2025 року. Про це поінформував заступник голови КМДА Валентин Мондриївський.
Зустріч пройшла в рамках спільного проєкту UFAIR (Urban Air Quality Improvement Project), що стартував у листопаді 2024 року в Києві, Львові та Івано-Франківську. Проєкт втілюють Міністерство економіки та довкілля України і Фінський метеорологічний інститут за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Фінляндії.
Мета проєкту — зміцнити спроможність українських національних та місцевих установ надавати громадськості надійну інформацію про якість повітря. А також сприяти впровадженню дієвих заходів для зниження негативного впливу забруднення на здоров’я людей та навколишнє середовище.
«Для Києва важливо не лише вимірювати показники якості повітря, а й гарантувати їхню достовірність. Саме тому цінною є співпраця з фінськими експертами. Вона дозволяє незалежно оцінити функціонування міської системи моніторингу повітря, визначити, що потребує покращення, і поступово привести її у відповідність до європейських вимог», – зазначив Валентин Мондриївський.
Він нагадав, що місто розбудовує власну систему моніторингу атмосферного повітря з кінця 2020 року. Наразі у столиці функціонує 7 автоматизованих референтних пунктів спостереження. Вони розташовані на вулицях Архітектора Вербицького, Щусєва, Турівській, Китаївській, Харківському шосе, проспектах Європейського Союзу та Берестейському.
На пунктах автоматично контролюються концентрації діоксиду й оксидів азоту, оксиду вуглецю, твердих частинок ТЧ10 і ТЧ2,5 та озону. На двох пунктах додатково визначають концентрації бензолу та важких металів – свинцю, арсену, кадмію та нікелю. Окрім цього, пункти спостереження вимірюють радіаційний фон столиці.
У лютому 2025 року експерти FMI провели аудит столичної системи моніторингу. Фахівці перевірили відповідність станцій та процедур європейським вимогам, зокрема положенням Директиви 2008/50/ЄС. А також оцінили розташування пунктів спостереження, методи вимірювання, роботу обладнання, калібрування, обробку та валідацію даних.
«За результатами аудиту фінські експерти надали Києву низку рекомендацій. Частина з них вже врахована. Зокрема, відповідно до договору закупівлі від 8 липня 2026 року збільшено частоту калібрування: перевірку і налаштування обладнання – з одного разу на 6 місяців до одного разу на 3 місяці», – пояснив директор Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату Павло Іванов.
Під час зустрічі також обговорили перевірку еквівалентності вимірювань твердих частинок. Її мета – переконатися, що обладнання, яке використовується на київських пунктах моніторингу, дає результати, співставні з результатами референтного методу. Для цього протягом місяця на одному з референтних пунктів проводитимуть паралельні вимірювання. Отримані зразки досліджуватимуть у референтній лабораторії FMI, а результати порівняють із даними автоматичних приладів. Така перевірка дозволить офіційно підтвердити, що обладнання забезпечує достатньо точні та надійні вимірювання відповідно до вимог Директиви 2008/50/ЄС.
Взаємодія з Фінським метеорологічним інститутом триватиме й надалі. Вона має сприяти подальшому вдосконаленню столичного моніторингу якості повітря, підвищенню точності вимірювань і довіри до даних, які отримують кияни.
Раніше Інвестиційна рада міста Києва ухвалила Середньостроковий план пріоритетних публічних інвестицій на 2027–2029 роки. Наступні 3 роки столиця комплексно посилюватиме безпеку, стійкість міських систем життєзабезпечення та відновлюватиме пошкоджену ворожими обстрілами інфраструктуру.