Моніторинг нелегальної діяльності з криптовалютами
За перше півріччя 2026 року фінансовий регулятор певних юрисдикцій передав до інформаційної системи відомості про 2,6 тисячі криптогаманців, що належать особам та компаніям, задіяним у незаконній діяльності. За оцінками регулятора, сукупний обсяг коштів, переведених на ці адреси, перевищив еквівалент 1 мільярда у відповідній національній валюті. Ця інформація є цінною для правоохоронних органів та банківських установ, сприяючи оцінці ризиків клієнтів та проведенню фінансових розслідувань.
Зростання використання криптовалют у протиправних схемах
Посилення уваги до таких операцій зумовлене зростанням кількості схем, де криптовалюти використовуються як зручний інструмент для незаконного збору коштів. У згаданих юрисдикціях подібні канали дедалі частіше фігурують у розслідуваннях нелегальних фінансових проєктів. Аналіз каналів залучення коштів виглядає наступним чином:
- Криптовалюта — 74%
- Іноземні платіжні сервіси або готівка — 26%
У таких випадках фінансові піраміди часто маскують збір коштів під виглядом інвестицій, позик чи інших псевдофінансових продуктів. Криптовалютні гаманці забезпечують швидке отримання переказів, тому регулятор відстежує такі адреси та передає дані до системи, доступної банківським установам та правоохоронцям.
Актуальні схеми та проблеми виведення коштів
У першому півріччі нелегальні кредитори продовжували активно використовувати схему «криптопозик». Клієнтам пропонувалося отримати позику в USDT або національній валюті за певним курсом. Від фінансового регулятора надходять сотні скарг щодо таких проєктів. Попри блокування вебсайтів, шахраї оперативно запускають нові копії ресурсів та продовжують залучати громадян через схожі сторінки. Виведення криптовалюти часто блокується з таких причин:
- Підозра у відмиванні грошей.
- Недотримання вимог KYC/AML (Знай свого клієнта/Протидія відмиванню грошей).
- Збіги з обмежувальними списками.
- Прив’язка адреси до шахрайських схем.
- Технічні збої на стороні сервісу.
Рекомендації щодо безпечного виведення криптовалюти
Щоб зменшити ризик блокування та безпечно вивести криптовалюту на картку, рекомендується дотримуватися наступних кроків:
- Пройти верифікацію на обраній платформі.
- Використовувати перевірені сервіси та ліцензованих посередників, якщо це передбачено правилами.
- Перевірити ліміти, комісії та вимоги банку до вхідних переказів.
- Уникати штучного подрібнення переказів та операцій з підозрілими адресами.
- Зберігати документи та історію транзакцій для підтвердження джерела коштів під час перевірок.
Забезпечення безпеки зберігання та використання криптовалют
Ключове правило безпеки — не передавати приватні ключі та seed-фразу третім особам, а також не зберігати їх у відкритих нотатках, електронній пошті чи месенджерах. Для значних сум безпечніше використовувати апаратний гаманець та зберігати резервну копію seed-фрази окремо від основного пристрою. Захист від фішингу забезпечується дотриманням простих правил: перевірка адреси вебсайту перед входом, уникнення переходу за сумнівними посиланнями, відмова від встановлення невідомих розширень та регулярне оновлення антивірусного програмного забезпечення. Основні ризики для власника включають волатильність курсу, втрату доступу до гаманця, шахрайство, технічні збої та потенційні юридичні наслідки сумнівних операцій. Знизити ці ризики допомагають резервні копії, ретельна перевірка адрес перед переказами, робота з надійними сервісами та збереження документів щодо угод.
Деанонімізація у блокчейні
Блокчейн являє собою відкритий реєстр транзакцій. Адреси та перекази в ньому є загальнодоступними, проте сама адреса не розкриває особистість власника. Саме тому криптовалюти вважаються псевдоанонімними: транзакції є публічними, а зв’язок із конкретною особою може виникнути через біржі, платіжні сервіси, банки та дані розслідувань. Такий процес зіставлення називається деанонімізацією. Для аналізу використовується блокчейн-аналітика: спеціалізовані сервіси групують адреси, будують ланцюжки транзакцій та ідентифікують гаманці, пов’язані з шахрайством, обмежувальними списками чи нелегальними проєктами. Це дозволяє правоохоронцям відстежувати шлях коштів від підозрілої адреси до платформи, де власник проходить процедуру ідентифікації.
Регуляторне середовище та податкове декларування
Згідно з підписаним законом, що регулює обіг цифрових активів, вводяться комплексні заходи контролю. Ці норми стосуються як купівлі криптовалют громадянами через ліцензованих посередників, так і біржових операцій, клірингу та роботи цифрових депозитаріїв. Підходи до регулювання у різних країнах суттєво відрізняються: Європейський Союз зосереджується на ліцензуванні та прозорості постачальників послуг, у Сполучених Штатах контроль розподілений між кількома регуляторними органами, тоді як у Китаї торгівля криптовалютами жорстко обмежується. Модель, що впроваджується, базується на контролі посередників та наданні державних органів доступу до інформації про транзакції. Основна частина законодавчих положень набуде чинності з 1 вересня 2026 року, якщо для окремих норм не встановлено інших термінів. Вимога здійснювати операції з криптовалютою виключно через ліцензованих посередників набуде чинності з 1 липня 2027 року. Сама по собі адреса криптогаманця є важливою не лише як набір символів, а й як елемент операцій та доходів, які підлягають податковому декларуванню. У разі виникнення податкових зобов’язань щодо таких операцій, доходи необхідно відображати у податковій декларації, інакше це може призвести до податкових претензій, штрафів та перевірок. На тлі підготовки нових правил, контроль за фінансовими операціями здійснюють декілька суб’єктів:
- Фінансовий регулятор
- Правоохоронні органи
- Банківські установи
- Податкова служба
Резюме UA Бізнес: Посилення регуляторного контролю за криптовалютними операціями свідчить про намагання держав інтегрувати цифрові активи в загальну фінансову систему, водночас протидіючи їх використанню в незаконних цілях. Це створює як можливості для прозорих інвестицій, так і виклики для користувачів, що потребують уважності до безпеки та дотримання нових правил.