Аналітична команда Nerukhomi.ua 25.08.2026 16:30
8 хв
З 20 серпня 2026 року суб’єкти господарювання, органи державної влади та місцевого самоврядування мають можливість подавати через Дію запити до міжнародного Реєстру збитків, що стосуються пошкодженого чи зруйнованого нерухомого майна. Було відкрито шість нових класифікацій: для окремих помешкань, спільного майна багатоквартирних будинків, громадських будівель та нежитлових об’єктів, що не використовувалися для отримання прибутку.
Вибір певної категорії залежить не лише від типу нерухомості. Необхідно брати до уваги статус особи, яка подає заяву, призначення об’єкта та вид завданої шкоди. Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ), державне підприємство та власник комерційної будівлі можуть заявляти про наслідки одного й того ж обстрілу за різними категоріями. Аналітичний відділ Нерухомі проаналізував, яку послугу обрати в Дії та які докази варто підготувати.
Які категорії стали доступні в Дії
Згідно з повідомленням міжнародного Реєстру збитків, для подання стали доступні такі категорії:
- B1.3 та C1.3 — пошкодження або знищення індивідуальних житлових приміщень;
- B1.4 та C1.4 — пошкодження або знищення місць спільного користування в житлових будинках;
- B1.5 — пошкодження або знищення державних або комунальних громадських будівель і споруд;
- C1.5 — пошкодження або знищення нерухомого майна юридичних осіб, що не було пов’язане з отриманням прибутку.
Заява має стосуватися шкоди, завданої 24 лютого 2022 року або пізніше на території України в її міжнародно визнаних кордонах, внаслідок протиправних дій Російської Федерації.
Літера B чи C: спочатку визначаємо заявника
Категорії з літерою B призначені для держави Україна. Ця група включає центральні, регіональні та місцеві органи виконавчої влади, а також юридичних осіб та установи, які перебувають у державній власності або під контролем держави чи територіальної громади.
Категорії з літерою C призначені для інших юридичних осіб: господарських товариств, ОСББ, житлових кооперативів, громадських, благодійних та релігійних організацій та інших установ, які не підпадають під категорію B. Тому державне чи комунальне підприємство не слід автоматично відносити до категорії C лише тому, що воно зареєстроване як юридична особа.
Категорія за 30 секунд
- Окреме житлове приміщення, що належить державі, громаді або юридичній особі, контрольованій державою/громадою — B1.3;
- Окреме житлове приміщення, що належить іншій юридичній особі — C1.3;
- Спільне майно будинку, яким управляє держава, громада або підконтрольна їм юридична особа — B1.4;
- Спільне майно, яким управляє ОСББ, житловий кооператив або інша недержавна юридична особа — C1.4;
- Державна чи комунальна громадська будівля, яка не є об’єктом критичної інфраструктури — B1.5;
- Нежитлова нерухомість іншої юридичної особи, яка не призначалася для отримання прибутку — C1.5;
- Комерційна нерухомість, інші бізнес-активи, втрачений прибуток або прямі витрати — C3.1;
- Критична чи некритична інфраструктура — B1.1/B1.2 або C1.1/C1.2, залежно від заявника.
B1.3 і C1.3: окремі квартири, будинки та інші житлові приміщення
Категорії B1.3 і C1.3 стосуються житлової нерухомості, що належить заявнику: квартир, житлових будинків, житлових кімнат у гуртожитках або іншого корпоративного чи відомчого житла. Для державних та контрольованих громадою заявників також можуть враховуватися права господарського відання, оперативного управління чи узуфрукту.
У цих категоріях заявляється вартість зруйнованого житлового приміщення або витрати на ремонт чи відбудову пошкодженого. Втрачений дохід та інші супутні збитки не входять до B1.3 і C1.3.
Місця загального користування багатоквартирного будинку та прибудовані нежитлові приміщення не розглядаються як частина окремого житлового приміщення. Для спільного майна передбачені категорії B1.4 або C1.4.
B1.4 і C1.4: спільне майно будинку
До місць загального користування відносяться сходові клітини, вестибюлі, коридори, ліфти, покрівлі, технічні та допоміжні приміщення, фасади, несучі конструкції та інженерні мережі, без яких користування квартирами неможливе або значно ускладнене.
B1.4 застосовується, якщо власником, управителем або балансоутримувачем такого майна є держава, територіальна громада чи юридична особа, підконтрольна їм. C1.4 — для інших юридичних осіб, зокрема ОСББ та житлових кооперативів, які управляють або утримують спільне майно.
У цих категоріях можливе заявлення витрат на ремонт або відновлення пошкоджених чи зруйнованих місць загального користування. Вартість “втраченого” спільного майна, упущена вигода та інші непрямі збитки сюди не входять.
Що потрібно врахувати ОСББ
ОСББ не подає одну загальну заяву щодо всіх пошкоджень квартир та будинку. Категорія залежить від того, кому належить конкретне майно та хто має право заявляти про збиток.
- Покрівля, ліфт, під’їзд, фасад, підвал або спільні мережі — C1.4, якщо ОСББ управляє чи утримує це майно;
- Квартира, що належить фізичній особі — заява власника у відповідній категорії A;
- Окреме житлове приміщення, власником якого є сама юридична особа — C1.3;
- Власне нежитлове приміщення ОСББ, яке не має на меті отримання прибутку, може підпадати під C1.5.
Для C1.4 необхідно підтвердити не тільки пошкодження, але й правову підставу, на якій ОСББ управляє або утримує відповідну частину спільного майна. Якщо пошкоджено лише окремий елемент будинку, у заяві слід чітко ідентифікувати саме його та розрахувати витрати на відновлення.
B1.5: громадська будівля — але не інфраструктура
Категорія B1.5 охоплює державні та комунальні будівлі й споруди, які використовуються для виконання публічних функцій і не класифікуються як інфраструктура. Це можуть бути, наприклад, адміністративні, культурні або спортивні об’єкти.
Не кожен соціальний об’єкт автоматично належить до B1.5. Правила Реєстру окремо визначають критичну та некритичну інфраструктуру. До інфраструктурних об’єктів можуть належати об’єкти охорони здоров’я, енергетики, водопостачання, транспорту, зв’язку, цивільного захисту та надання найважливіших публічних послуг. Для них передбачені категорії B1.1 або B1.2, а для юридичних осіб поза державною групою — C1.1 або C1.2.
За B1.5 можливо заявити вартість знищеної будівлі чи споруди, або вартість її ремонту чи відбудови. Інші наслідки пошкодження необхідно відносити до відповідних окремих категорій.
C1.5 чи C3.1: головне питання — для чого використовували об’єкт
C1.5 призначена для нежитлової нерухомості юридичної особи, використання якої не мало на меті отримання прибутку. Це можуть бути приміщення для громадської, благодійної, гуманітарної, релігійної або соціальної діяльності.
Організаційно-правова форма сама по собі нічого не вирішує. Якщо благодійна чи релігійна організація використовувала частину будівлі в комерційних цілях або здавала її в оренду для отримання доходу, таке використання слід оцінити окремо. І навпаки, сам факт належності приміщення господарському товариству ще не означає, що конкретний об’єкт був призначений для отримання прибутку.
Комерційна нерухомість та інші активи, які приносили або мали приносити економічну вигоду, заявляються через C3.1 “Пошкодження, знищення або втрата активів”. Ця категорія охоплює не лише фізичну втрату активу, а й втрачений прибуток, повну втрату бізнесу та інші прямі витрати, спричинені пошкодженням, знищенням або втратою.
Наприклад, пошкоджений офіс, торгове приміщення, склад, готель або виробнича будівля, що використовувалися в господарській діяльності, за загальним правилом належать до C3.1, а не C1.5.
Які докази потрібно підготувати
Згідно з правилами Реєстру, обов’язок надати інформацію та докази покладається на заявника. Набір документів залежить від категорії та обставин, але практично варто підготувати такі блоки:
- Повноваження представника. Заяву подає керівник, зазначений у ЄДР, або інший представник, якому керівник надав цифрові повноваження в Дії. Для підписання потрібен кваліфікований електронний підпис.
- Права на нерухомість. Витяг із Державного реєстру речових прав, правовстановлюючі документи, відомості про співвласників і частки. Для державних та комунальних заявників — також документи про господарське відання, оперативне управління чи узуфрукт. Якщо право не зареєстроване, потрібно додати наявні документи та відомості про спроби державної реєстрації або відмову в ній.
- Ідентифікація об’єкта. Адреса, площа, тип і призначення нерухомості, реєстраційний номер, координати за потреби. Для спільного майна — конкретний елемент будинку та підстава його управління або утримання.
- Обставини події. Дата, місце та опис обстрілу чи іншої події, документи органів влади, поліції чи ДСНС, фото й відео, повідомлення та інші матеріали, які допомагають підтвердити, що шкода є наслідком агресії РФ.
- Характер і обсяг пошкоджень. Акт комісійного обстеження, звіт технічного обстеження, відомості з Реєстру пошкодженого та знищеного майна, фотофіксація, проєктна та технічна документація.
- Розмір вимоги. Звіт про оцінку, кошторис ремонту або відбудови, договори, рахунки, накладні та акти виконаних робіт, дані про вартість об’єкта до 24 лютого 2022 року та вже отриману допомогу чи компенсацію.
Під час подання в Дії зазначається орієнтовна сума вимоги. Для C3.1 необхідно також розкласти заявлену суму за видами збитків, описати методику розрахунку та додати докази. Розрахунок упущеної вигоди має враховувати не лише очікуваний дохід, а й витрати, які підприємство мало б понести для його отримання.
Акт обстеження, технічний звіт та професійна оцінка суттєво посилюють заяву. Водночас їх відсутність не варто компенсувати приблизними цифрами без пояснень: потрібно подати всі наявні матеріали, описати спосіб розрахунку та зберегти оригінали доказів для подальшого розгляду.
Як подати заяву через Дію
- Авторизуватися на порталі Дія за допомогою електронного підпису.
- Обрати послугу, що відповідає статусу заявника, типу майна та виду завданої шкоди.
- Перевірити відомості, які автоматично завантажилися з державних реєстрів, і заповнити дані про об’єкт, подію, пошкодження та суму вимоги.
- Додати докази. Заповнення можна зберегти як чернетку та продовжити пізніше.
- Підписати заяву електронним підписом і надіслати. Повідомлення про її обробку надходитимуть до кабінету в Дії та на електронну пошту.
Якщо один випадок спричинив різні види збитків, можуть знадобитися кілька пов’язаних заяв. Наприклад, фізичне пошкодження окремого об’єкта може заявлятися у відповідній категорії C1, а втрачений прибуток і додаткові прямі витрати — у C3.1. У такому разі необхідно зазначити номери пов’язаних заяв і не включати одну й ту саму суму двічі.
Внесення до Реєстру ще не означає виплату компенсації
Реєстр збитків приймає заяви, перевіряє їхню відповідність встановленим критеріям та формує доказову базу. Рішення про внесення заяви до Реєстру не є розглядом по суті, оцінкою остаточного розміру збитків або рішенням про виплату.
Заяви, внесені до Реєстру, надалі мають бути передані міжнародному компенсаційному механізму, який розглядатиме їх по суті та визначатиме належну компенсацію. Тому зараз головне завдання заявника — правильно обрати категорію, відокремити різні види втрат та зібрати доказову базу, яку можна буде перевірити.
Форми заяв та спеціальні правила для кожної категорії оприлюднені у розділі “Документи” Реєстру збитків. Україна приєдналася до Розширеної часткової угоди про Реєстр на підставі Закону №3432-IX. Процедуру подання заяв через Дію визначає постанова Кабінету Міністрів №365 зі змінами, зокрема внесеними постановою №670 від 27 травня 2026 року.