НАБУНаціональне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура оголосили про викриття організованої злочинної групи, яка, за версією слідства, діяла під керівництвом чинного та колишнього народних депутатів за участю посадовців Офісу Президента та інших осіб. Розслідування отримало назву «Форест Гамп».Правоохоронні органи стверджують, що члени угруповання здійснили легалізацію 150 мільйонів гривень готівки, здобутої злочинним шляхом, для подальшого внесення застави за одного з фігурантів справи «Мідас».Згідно з повідомленнями правоохоронців, до складу злочинної організації входили заступник керівника Офісу Президента України, екснардеп, голова правління державного банку, голова наглядової ради державного банку та інші особи.НАБУ та САП повідомили про підозру особам, які, як вважає слідство, організували та забезпечили внесення застави за рахунок коштів, отриманих злочинним шляхом. Їхні дії кваліфіковано за статтею 209 Кримінального кодексу України — легалізація (відмивання) майна, отриманого злочинним шляхом. Розслідування триває.
Спосіб легалізації коштів
Відомства оприлюднили записи телефонних розмов учасників справи, які, за версією слідства, свідчать про підготовку та виконання схеми легалізації коштів для внесення застави у справі «Мідас».За інформацією детективів, для відмивання коштів було залучено підконтрольні компанії та фізичних осіб, а згодом — топменеджмент державного Sense Bank, з яким було узгоджено механізм проведення операцій в обхід процедур фінансового моніторингу. «На початку червня організатори схеми отримали фактичний контроль над АТ „Сенс Банк“. Це дозволило їм використовувати його у власних інтересах», — заявив детектив НАБУ.На оприлюднених аудіозаписах голова наглядової ради Sense Bank звітує заступнику керівника Офісу Президента про зарахування коштів на рахунки підприємств, залучених до схеми.Крім того, як повідомляє Суспільне, у відео НАБУ присутній запис розмови між особами, голоси яких, ймовірно, належать заступниці керівника Офісу президента Ірині Мудрій та колишньому народному депутату Максиму Микитасю. З розмови випливає, що співрозмовники обговорювали вибори до Ради громадського контролю при НАБУ, а також майбутнє керівництва антикорупційних органів.Місце для вашої рекламиТакож під час обшуків у рамках операції «Форест Гамп» НАБУ та САП виявили документ, що містить план антикризової комунікації стосовно діяльності Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради.«У ньому відображені комунікаційні кроки та ключові повідомлення, спрямовані на реагування на суспільну ситуацію навколо роботи ТСК», — зазначили в НАБУ. На фото видно, що «антикризовий» план стосується антикорупційної інфраструктури та передбачає заходи у медіа та соціальних мережах.Слід зазначити, що після оприлюднення аудіозаписів Ірину Мудру було звільнено з посади заступниці керівника Офісу Президента.
Роль фінансового моніторингу у справі
Народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк окремо наголосила на ролі фінансового моніторингу в описаній НАБУ та САП схемі. На її думку, сама необхідність створення складної системи для проведення коштів свідчить про те, що фінансовий моніторинг створює перешкоду для легалізації незаконних грошей.«Якщо зовсім коротко, за даними слідства, учасникам схеми потрібно було легалізувати 150 мільйонів гривень для внесення застави за фігуранта справи „Мідас“. І просто принести ці гроші до банку та провести платіж вони не мали змоги. Саме через фінансовий моніторинг», — написала депутатка.Василевська-Смаглюк зазначила, що, за версією слідства, для уникнення цих процедур учасники схеми залучали підконтрольні компанії та осіб, відкривали рахунки, готували фіктивні документи та використовували транзитні операції.
Правила фінмоніторингу з серпня: банки запроваджують нові ліміти на перекази для ФОП та юросіб
«А головне — домовлятися з керівництвом державного банку про проведення платежів в обхід належних перевірок», — зазначила вона.На думку депутатки, ця ситуація показує, що фінансовий моніторинг може бути перешкодою для відмивання незаконних коштів. Водночас вона підкреслила, що це не свідчить про бездоганність системи. За її словами, трапляються випадки, коли моніторингові процедури створюють зайві незручності для сумлінних клієнтів або виходять за межі необхідного.«Однак „фінмон потрібно вдосконалювати“ і „фінмон нікому, крім чесних людей, не заважає“ — це дві великі різниці», — підкреслила Василевська-Смаглюк.Вона також закликала не ігнорувати вимоги фінансового моніторингу, оскільки спроби їх обійти можуть мати вже кримінальні наслідки.За матеріалами: Finance.ua# Корупція# Корупціонери# Протидія корупції# Фінансовий моніторинг# Сенс БанкМісце для вашої реклами