class=”ArticleImagestyles__ImageWrapper-sc-lvd8v9-0 cWMVnY”>
Закордонний трудовий стаж для пенсії в Україні: врахування та підтвердженняГромадяни України, котрі працювали в країнах, що не мають двосторонніх пенсійних угод з Україною, нерідко позбавлялися можливості зарахувати ці роки для отримання пенсії.Навіть за умов офіційного працевлаштування та сплати внесків до місцевих систем соціального страхування, такий трудовий період фактично не брався до уваги при визначенні права на пенсійне забезпечення в Україні.Ситуація зазнала змін після запровадження поправок до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», котрі набули чинності у червні 2024 року.Закон було доповнено статтями 24−1 та 26−1, які передбачили можливість зарахування окремих періодів праці поза межами України. Реалізацію цих положень на практиці Кабінет Міністрів України унормував постановою від 16 травня 2025 року № 562 «Деякі питання обчислення страхового стажу», що встановлює Порядок підтвердження та зарахування періодів роботи особи в іншій державі до страхового стажу для призначення пенсії за віком.Цей документ фактично відкрив шлях для врахування офіційно підтвердженого закордонного трудового стажу, навіть у тих випадках, коли між Україною та державою працевлаштування відсутній міжнародний договір про взаємне пенсійне забезпечення.
Призначення закордонного стажу
Новий порядок має суттєву відмінність: стаж, здобутий за кордоном, впливає виключно на право виходу на пенсію, а не на розмір самої пенсії. Це означає, що роки праці за межами України можуть допомогти виконання вимоги щодо мінімальної тривалості страхового стажу, необхідного для виходу на пенсію в 60 років.
Ілюстративний приклад
Припустімо, громадянин має 25 років страхового стажу в Україні та додатково 7 років офіційної роботи за кордоном. Після підтвердження цих семи років загальна тривалість його страхового стажу становитиме 32 роки. У такому разі особа отримає право на вихід на пенсію у встановленому законом віці.Розмір пенсії в Україні буде обчислюватися виключно на основі страхових внесків, що були сплачені до української системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування.Винятком є ситуації, коли між Україною та відповідною державою укладено міжнародний договір, який встановлює інший порядок нарахування пенсійних виплат.
Які періоди праці можуть бути зараховані
Законодавство розмежовує дві категорії держав. Перша група — країни, з якими Україна має укладені міжнародні угоди щодо соціального чи пенсійного забезпечення. У таких випадках методика зарахування страхового стажу визначається умовами відповідної міжнародної угоди.Друга категорія — держави, з якими відсутні подібні угоди. Саме для таких випадків і було розроблено новий урядовий механізм.
Процедура підтвердження закордонного страхового стажу
Самого факту праці за кордоном недостатньо. Для того, щоб Пенсійний фонд України врахував іноземний стаж, його необхідно документально засвідчити. Перш за все, потрібно отримати офіційний документ у країні, де особа працювала. Це може бути витяг з реєстру, довідка, підтвердження про сплату страхових внесків або інший документ, який підтверджує, що відповідний період зарахований до страхового стажу згідно із законодавством цієї держави.Крім того, конкретна форма документа залежить від країни. Наприклад, у Німеччині таке підтвердження надає Німецький фонд пенсійного страхування (Deutsche Rentenversicherung), а в Італії — Національний інститут соціального страхування (INPS).Якщо особа перебуває в Україні й не має можливості самостійно звернутися до іноземного пенсійного органу, слід звернутися до територіального підрозділу Пенсійного фонду України. Згідно з пунктом 6 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 562, Пенсійний фонд може подати відповідний запит через Міністерство закордонних справ України до компетентного органу іноземної держави. Однак, варто бути готовими до того, що така процедура займає значно більше часу, оскільки передбачає міжнародний документообіг.Зважаючи на це, Міністерство соціальної політики України рекомендує розпочинати процес оформлення документів щонайменше за шість місяців — рік до досягнення пенсійного віку, аби уникнути затримок із призначенням пенсії.
Які документи можуть бути потрібні
На практиці трапляються випадки, коли пенсійний орган іншої держави не володіє повною інформацією про трудову діяльність українця. Особливо це стосується періодів роботи, коли ще не існувало сучасних електронних реєстрів. У таких ситуаціях підтвердити стаж можна за допомогою додаткових документів. Залежно від вимог конкретної держави, це можуть бути:
- трудові угоди
- довідки від працедавця
- розрахунки заробітної плати
- податкові декларації
- документи про сплату внесків до соціальних фондів
- інші офіційні папери, що засвідчують факт працевлаштування.
Компетентний пенсійний орган країни, де особа працювала, визначатиме, який саме перелік документів буде прийнято до уваги.
Чи потрібна легалізація документів
Не всі іноземні довідки можуть бути одразу подані до Пенсійного фонду України. У багатьох випадках вони потребують додаткового засвідчення. Документи приймаються без легалізації або апостилю, якщо між Україною та відповідною державою чинний договір про правову допомогу, який скасовує вимогу щодо такого засвідчення.До таких країн належать, зокрема, Польща, Чехія, Литва, Естонія, Болгарія, Молдова, Румунія, Сербія, Чорногорія, Північна Македонія та інші.За матеріалами: Судово-юридична газета# ПенсіяМісце для вашої реклами