“`html
За останні десятиліття український косметичний ринок не переживав настільки масштабної зміни правил. Хоча уряд продовжив перехідний період Технічного регламенту на косметичну продукцію до 31 липня 2027 року, це не скасовує головного: галузь уже переходить на нові стандарти, гармонізовані з європейським законодавством. Нові правила змінять вимоги до всіх, хто виробляє або імпортує косметику.
Після завершення перехідного періоду кожен продукт, що виходитиме на ринок, має пройти нотифікацію та підтвердити відповідність установленим вимогам. Для одних компаній це означає перегляд процесів, для інших – необхідність будувати їх практично з нуля. ProCare почала готуватися до цих змін ще чотири роки тому. Те, що спочатку було внутрішньою експертизою для власного виробництва, сьогодні стало окремим напрямом бізнесу – Beauty Partner («Бʼюті Партнер»), який супроводжує виробників та імпортерів у процесі нотифікації.
Як працюватимуть нові правила, кого вони змінять найбільше та чому навколо них точиться стільки дискусій – в експлейнері.
Про компанію
ProCare – виробник і дистрибʼютор косметики, заснований у 2016-му. Компанія випускає 12 власних брендів та є одним із найбільших контрактних виробників косметики private label (власної марки) в Україні. Виробництво сертифіковане за стандартом GMP (Good Manufacturing Practice – належна виробнича практика). Компанія має власну лабораторію та R&D-центр, є членом Асоціації «Парфумерія та Косметика України». У 2023 році ProCare увійшла до списку “Next 250”.
У 2026-му ProCare стала групою компаній. У її складі працює Beauty Partner, що надає послуги нотифікації та сертифікації косметичної продукції для зовнішніх клієнтів – виробників, імпортерів та дистрибʼюторів.
Нові правила гри: що змінює Технічний регламент на косметику
Кінець липня 2027 року стане для українського косметичного ринку точкою переходу на правила, гармонізовані з європейським Регламентом №1223/2009. Відтоді компанії, які виводять косметичну продукцію на ринок, мають ще до початку продажів документально підтвердити її відповідність встановленим вимогам.
Олена Халипа,
співвласниця ProCare, завідувачка лабораторії та кваліфікований есесор з безпечності косметичної продукції
Нотифікація фактично підтверджує, що виробник або імпортер зібрав повний пакет доказів безпечності продукції. Саме в цьому полягає головна зміна: відповідальність за продукт тепер бере на себе бізнес.
Як це виглядатиме? До електронної системи вносять інформацію про продукт – виробника, склад, категорію, країну походження, маркування та відповідальну особу. Водночас основою нотифікації є Product Information File (PIF) – технічне досьє, яке залишається у виробника. Воно містить звіт про безпечність, результати лабораторних досліджень та інші документи, які підтверджують відповідність продукції вимогам Технічного регламенту.
У центрі нової системи – відповідальна особа. Саме вона підтверджує, що на продукт зібрано повний пакет технічної документації, проведено необхідні дослідження, а маркування та виробництво відповідають вимогам регламенту.
Нові правила поширюються на всіх учасників ринку. Виробники та імпортери тепер відповідатимуть за підготовку технічної документації й нотифікацію продукції, дистрибʼютори та ритейл – за те, щоб на полицю потрапляла косметика, яка відповідає вимогам законодавства. Так формується єдина система відповідальності, за якою вже працює європейський ринок.
Олена Халипа,
співвласниця ProCare, завідувачка лабораторії та кваліфікований есесор з безпечності косметичної продукції
Ключова зміна в тому, що держава більше не перевіряє кожен косметичний продукт перед його виходом на ринок. Вона вимагає, щоб відповідальна особа була готова у будь-який момент документально підтвердити його безпечність.
Кому вигідний хаос: сірий імпорт, демпінг і міфи про «тиск на бізнес»
Найчастіший аргумент противників нотифікації – нові правила нібито ускладнюють життя малому бізнесу. У ProCare вважають, що це хибна постановка питання. Регламент не поділяє компанії за розміром – він встановлює однакові вимоги до всіх, хто виводить косметику на ринок.
Олена Халипа,
співвласниця ProCare, завідувачка лабораторії та кваліфікований есесор з безпечності косметичної продукції
Мета регламенту – захистити споживача. Людина має бути впевнена, що косметика пройшла необхідні дослідження, вироблена в контрольованих умовах і її безпечність підтверджена документально.
Нові правила змінюють і конкурентне середовище. Легальні виробники інвестують у виробництво за стандартами GMP, лабораторні дослідження, систему якості, технічну документацію та персонал.
Водночас частина продукції й досі потрапляє на ринок через сірий імпорт або її виробляють без дотримання тих самих вимог. Це дозволяє продавати її дешевше й демпінгувати ціни.
Олена Халипа,
співвласниця ProCare, завідувачка лабораторії та кваліфікований есесор з безпечності косметичної продукції
Маємо ситуацію, коли відповідальний бізнес конкурує з тими, хто не несе значної частини цих витрат. Це абсолютно несправедливо. Новий регламент усуває диспропорцію й повертає конкуренцію туди, де вона має бути: у площину якості, інновацій та довіри споживача.
Сірий імпорт – це також питання простежуваності продукції. Покупець бачить знайомий бренд і нижчу ціну, але не знає, за яких умов косметика транспортувалася та зберігалася, чи можна підтвердити її походження і хто нестиме відповідальність у разі побічної реакції.
Саме тому, переконані в ProCare, нотифікація стала одним із ключових інструментів, що одночасно захищає споживача, відповідального виробника й репутацію українського косметичного ринку.
Побудувати з нуля: як ProCare готувалася до регламенту
Поки частина ринку стежила за дедлайнами, ProCare вже перебудовувала внутрішні процеси. Компанія почала готуватися до нових вимог чотири роки тому: адаптувала виробництво до стандарту GMP, вибудовувала систему документації, інвестувала в лабораторію, навчала команду та проходила міжнародну сертифікацію.
Це стало продовженням стратегії розвитку експорту та контрактного виробництва private label.
Олена Халипа,
співвласниця ProCare, завідувачка лабораторії та кваліфікований есесор з безпечності косметичної продукції
Ми розуміли, що українське законодавство рано чи пізно гармонізується з європейським. Тому вирішили будувати систему тоді, коли це можна було робити послідовно, а не в останній момент.
Перший практичний досвід компанія отримала ще під час нотифікації продукції в Європейському Союзі. Першим брендом став Shelly, а першим продуктом – рукавички для манікюру. Саме тоді команда вперше зіткнулася з необхідністю зібрати повний пакет технічної документації, зокрема від постачальників пакування, для яких такі вимоги були новими.
Олена Халипа,
співвласниця ProCare, завідувачка лабораторії та кваліфікований есесор з безпечності косметичної продукції
Цей досвід змусив нас повністю перебудувати процес розробки продуктів. Сьогодні всі вимоги закладають ще на старті – нотифікація вже не є окремим проєктом наприкінці виробничого циклу.
Тепер ще на етапі розробки продукт проходить комплекс досліджень, які підтверджують його стабільність, мікробіологічну безпечність, сумісність із пакуванням, а за потреби – ефективність системи консервантів і заявлені споживчі властивості, як-от зволоження чи SPF.
На основі цих даних формується Cosmetic Product Safety Report (CPSR) – звіт про безпечність, який є одним із ключових документів для нотифікації. Залежно від категорії продукції повний цикл досліджень триває від девʼяти до 26 тижнів, тому відповідність новим вимогам неможливо забезпечити за кілька днів.
Власну експертизу ProCare посилила й на рівні команди. Олена Халипа особисто здобула кваліфікацію есесора з безпечності косметичної продукції, щоб оцінка безпечності стала внутрішньою компетенцією компанії.
«Так ми отримали можливість самостійно оцінювати процеси, швидше ухвалювати рішення під час розробки нових продуктів і згодом зрозуміли, що ця експертиза потрібна ринку», – говорить вона.
Beauty Partner: нотифікація як послуга для ринку
Досвід, який ProCare накопичила, готуючи до нотифікації власне виробництво, у 2026 році перетворився на окремий напрям бізнесу – Beauty Partner. Компанія супроводжує виробників, імпортерів, дистрибʼюторів і власників private label, які проходять цей шлях уперше.
Олена Халипа,
співвласниця ProCare, завідувачка лабораторії та кваліфікований есесор з безпечності косметичної продукції
Власні бренди стали для нас найкращою школою. Ми пройшли всі етапи самостійно – від підготовки виробництва та технічної документації до нотифікації сотень SKU. Тому сьогодні ми добре розуміємо всі практичні труднощі, з якими стикається бізнес.
У Beauty Partner називають свою послугу комплексним регуляторним супроводом. Робота починається з аудиту продукту та документації, далі команда формує Product Information File (PIF), організовує необхідні лабораторні дослідження, готує звіт про безпечність (CPSR), перевіряє маркування, а за потреби виконує функції Responsible Person і здійснює нотифікацію в електронній системі МОЗ.
«Для більшості компаній найскладніше – правильно підготувати всі документи, які підтверджують відповідність продукту вимогам регламенту. Саме цю роботу ми беремо на себе», – каже Халипа.
Вартість проєкту залежить від того, наскільки продукт готовий до нотифікації. Найбільш інтелектуально місткий етап – написання Звіту про безпечність косметичного продукту (CPSR). Його вартість гнучко адаптована під складність продукту і залежить від кількості компонентів: від 10 200 грн за прості формули. Ціна підготовки технічної частини PIF з дослідженнями – від 15 300 грн за один SKU.
Остаточний бюджет визначають після аудиту: він залежить від рецептури, повноти документації, потреби в додаткових випробуваннях і підготовці маркування. Найбільше часу займає саме підготовчий етап, тому в компанії радять звертатися ще під час розробки продукту, а не перед його запуском.
Олена Халипа,
співвласниця ProCare, завідувачка лабораторії та кваліфікований есесор з безпечності косметичної продукції
Компанії, які вже працюють за вимогами українського Технічного регламенту, значно легше адаптуються до європейських правил, адже вони побудовані за однаковою логікою. Українська нотифікація не дає права автоматично продавати косметику в ЄС, але вона суттєво скорочує цей шлях.
Вона переконана, що протягом найближчих років український косметичний ринок стане зрілішим. Конкуренція дедалі більше залежатиме від якості продукту, виробничих процесів і репутації бренду, а для виробників, які вже сьогодні інвестують у ці стандарти, це створить нові можливості для розвитку в Україні та за її межами.
“`