>
Група колишніх посадовців, експертів, а також представників бізнесу та громадськості звернулася до Міжнародного валютного фонду (МВФ) із закликом не ставити скасування поправки щодо політично значущих осіб (PEP), ухваленої Верховною Радою, як умову надання підтримки Україні.
Текст відкритого листа опублікувала на своїй сторінці у Facebook колишня заступниця міністра розвитку економіки, довкілля та сільського господарства Світлана Панаіотіді.
Автори звернення висловлюють незгоду із занепокоєнням МВФ щодо того, що зазначена поправка знижує ефективність режиму PEP і віддаляє українську систему боротьби з відмиванням коштів та фінансуванням тероризму (AML/CFT) від міжнародних стандартів FATF.
“Наше прохання полягає у тому, щоб утриматися від блокування підтримки чи її обумовлення скасуванням цього виваженого, заснованого на оцінці ризиків коригування до проведення належної, підтвердженої доказами оцінки”, – наголошується у зверненні.
Зазначається, що 9 червня 2026 року Верховна Рада ухвалила у другому читанні та в цілому законопроєкт №15111-д, який стосується оподаткування доходів від цифрових платформ. Цей законопроєкт містить поправку, яка обмежує 12 місяцями період обов’язкового посиленого фінансового моніторингу після того, як особа припиняє виконання функцій PEP.
Після закінчення цього 12-місячного строку, банки та інші суб’єкти первинного фінансового моніторингу повинні будуть провести повторну оцінку ризиків, пов’язаних із клієнтом. У разі виявлення відповідних ризиків, вони зберігають за собою право та обов’язок продовжувати посилену перевірку.
На думку тих, хто підписав лист, ця поправка відповідає принципам ризик-орієнтованого підходу FATF і не скасовує посиленого моніторингу для колишніх посадовців. Вони зазначають, що стандарти FATF не вимагають довічного застосування посилених заходів моніторингу, незалежно від того, скільки часу минуло після звільнення особи.
У листі також вказується, що формальне застосування посиленого фінансового моніторингу до екс-посадовців, їхніх родичів та ділових партнерів створює перешкоди для відкриття банківських рахунків, здійснення звичайних платежів та ведення господарської діяльності.
Підписанти стверджують, що чинний підхід також призводить до зниження готовності кваліфікованих фахівців займати державні посади та входити до складу наглядових рад державних компаній, оскільки посилений фінансовий моніторинг поширюється на них та членів їхніх сімей без часових обмежень.
Вони запропонували МВФ провести окремий аналіз поправки за участю бізнес-асоціацій, громадськості та незалежних експертів, а також провести з ними консультації щодо відповідності цих змін стандартам FATF.
Серед тих, хто підписав звернення: колишні заступники міністрів Світлана Панаіотіді, Ігор Дядюра, Дмитро Золотухін, Дмитро Романович, Валерія Коломієць; виконавча директорка Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський; його заступниця Марія Репко; колишній голова Національного агентства з питань державної служби Олександр Стародубцев; співзасновник ГО “Технології Прогресу” Максим Нефьодов.
Копії листа були направлені до Європейської комісії, єврокомісарки з питань розширення Марті Кос, посла ЄС в Україні Катаріни Матернової та віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Всеволода Ченцова.
Як зазначалося раніше, минулого тижня персонал МВФ у своїй доповіді за підсумками першого перегляду програми розширеного фінансування EFF заявив, що 12-місячне обмеження на посилену перевірку колишніх PEP, запроваджене парламентом, разом із розширенням кола таких осіб, послаблює українську систему протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму та віддаляє її від стандартів FATF.
Після завершення 12-місячного періоду, посилена перевірка може бути продовжена лише за наявності документально підтвердженого високого або неприйнятно високого ризику. Персонал МВФ планує узгоджувати подальші кроки з учасниками реформи, зокрема з представниками ЄС.