Підготовка інфраструктури для операцій з криптовалютами
Один із великих фінансових інститутів розпочав формування інфраструктури для проведення операцій з криптовалютами, не чекаючи остаточного ухвалення відповідного законодавства. Перший заступник голови правління установи, Олександр Ведяхін, повідомив про поточний діалог з регулятором та назвав ухвалення профільного законопроекту у першому читанні позитивним кроком, висловивши впевненість у його подальшому швидкому проходженні. Законопроект “Про цифрову валюту та цифрові права” було ухвалено законодавчим органом у першому читанні 21 квітня 2026 року. З 1 липня 2026 року громадяни та компанії отримають легальну можливість купувати криптовалюти, проте виключно через ліцензованих посередників: обмінники з реєстру регулятора, брокерів та довірчих управляючих. Усі транзакції супроводжуватимуться повним збором ідентифікаційних даних учасників відповідно до законодавства щодо протидії відмиванню коштів. Розрахунки криптовалютами на території країни залишаться під забороною. Доступ до крипторинку буде чітко розмежовано за статусом інвестора: * Кваліфіковані інвестори зможуть придбати криптоактиви без обмежень за сумою, за винятком анонімних активів. * Некваліфіковані інвестори — тільки після проходження тестування та в межах 300 грошових одиниць на рік через одного посередника. * Діяльність без ліцензії кваліфікуватиметься як кримінальний злочин згідно з новою статтею Кримінального кодексу: базове покарання — до 4 років позбавлення волі, за збитків від 3,5 мільйонів грошових одиниць або у складі організованої групи — до 7 років з штрафом до 1 мільйона грошових одиниць.
Банки під високим ризик-коефіцієнтом
Паралельно центральний банк формує регуляторну рамку для банківського сектору. Директор департаменту банківського регулювання та аналітики зазначив, що регулятор обмежить вкладення банків у криптоактиви до 1% від капіталу банківської групи. При розрахунку достатності капіталу експозиція за такими активами буде повністю виключатися з ризик-вагою 1250% — максимальним значенням, передбаченим міжнародними банківськими стандартами. Такий підхід відображає оцінку регулятором ризиків екстремальної волатильності та можливого блокування активів. Обмеження поширюватиметься виключно на власні позиції банку — при цьому враховуватиметься максимум з довгої та короткої позиції. Позиції клієнтів виведено за межі ліміту, проте за ними планується враховувати операційний ризик з вагою 50%. Законопроект також доповнює перелік обов’язкових нормативів для кредитних організацій новим показником — максимальним розміром ризику за цифровими валютами. Країна вибудовує криптовалютний ринок за жорстко централізованою моделлю: будь-які операції — тільки через ліцензовану інфраструктуру, будь-яке відхилення від неї — кримінальна відповідальність. Ключова комерційна логіка цієї конструкції полягає в іншому: великому бізнесу фактично відкривають доступ до стейблкоїнів для розрахунків за зовнішньоторговельними угодами в обхід глобальних платіжних систем — саме цей механізм, судячи з усього, і був головною метою всього законодавчого пакета. Згаданий фінансовий інститут, судячи з дій керівництва, має намір зайняти місце серед перших ліцензованих посередників. Банки при цьому перебувають у привілейованому становищі: для них передбачено спрощений порядок допуску — достатньо повідомити регулятора, і вже через десять робочих днів вони зможуть легально вести діяльність. Незалежним обмінникам для цього знадобиться пройти повну процедуру ліцензування.
Резюме UA Бізнес: Поява чіткої регуляторної бази та підготовка великих фінансових гравців до роботи з цифровими активами вказують на потенційне зростання обсягів крипторинку та його інтеграцію у традиційну фінансову систему, незважаючи на суттєві обмеження для роздрібних інвесторів.