Наслідки російського удару по Харкову, 22 жовтня 2025 року (фото – EPA / Сергій Козлов)
Національний банк попередив про ймовірність виникнення в Україні депресивних регіонів через довготривалий вплив війни, руйнування інфраструктурних об’єктів, відтік населення та виснаження економічного потенціалу постраждалих територій. Таку інформацію було оприлюднено в інфляційному звіті банку за квітень 2026 року.
У Нацбанку відзначають, що за роки повномасштабного конфлікту економічні шляхи українських регіонів суттєво розійшлися. Найбільших збитків зазнали області, що знаходяться в прифронтовій та прикордонній зонах, тоді як західні регіони перетворилися на ключові центри для релокації бізнесу, капіталу та робочої сили.
Регулятор класифікував регіони на чотири категорії залежно від рівня безпекових ризиків та обсягів руйнувань. До прифронтових віднесено Донецьку, Харківську, Дніпропетровську, Херсонську та Запорізьку області. Прикордонними визначено Сумську та Чернігівську області.
Читайте також”Виснаженість” України – брехня. Всупереч війні, економіка зростає навіть у споживчому секторі
До умовно прикордонних НБУ зарахував Миколаївську, Одеську та Київську області, а тиловими назвав регіони, що не мають спільних кордонів із Росією чи окупованими територіями.
У звіті зауважується, що ділова активність все більше концентрується у відносно безпечних регіонах, передусім на Заході України. Водночас у постраждалих областях економічне відновлення залишається значно повільнішим через масштабні руйнування житла, інфраструктури та виробничих потужностей.
Згідно з даними опитування НБУ за перший квартал 2026 року, прифронтові та прикордонні регіони відчувають наслідки війни значно гостріше, ніж тилові області. Найбільшими викликами для бізнесу є дефіцит електроенергії, нестача кваліфікованих кадрів, безпекові ризики та збої в логістиці.
Особливо у 2025 році посилився вплив енергетичної кризи на прифронтові області через масовані атаки РФ на енергетичну інфраструктуру. Це, зазначає Нацбанк, створює довгострокові ризики для конкурентоспроможності місцевої економіки.
Регулятор наголошує, що війна формує глибоку структурну нерівномірність між регіонами, яка вже зараз обмежує потенціал майбутнього економічного зростання країни.
Активність у постраждалих регіонах, зазначається у звіті, значною мірою є інерційною: вона підтримується потребами оборони, екстреним відновленням інфраструктурних об’єктів та споживанням тих мешканців, що залишилися. Однак саме ці території ризикують розпочати фазу відбудови з найгіршими вихідними позиціями: критичний обсяг руйнувань тут поєднується з виснаженою економічною базою.
“Існує реальна небезпека формування депресивних кластерів з хронічним відпливом населення, низьким локальним попитом та інвестиційним вакуумом”, – йдеться у звіті.
Подолання цієї тенденції, на думку НБУ, вимагатиме не лише фізичного відновлення, а й активної державної політики, спрямованої на повернення людського капіталу, створення механізмів страхування ризиків та стимулювання інвестицій у найбільш постраждалі регіони.
- За чотири роки війни економіка України втратила третину ВВП і стала залежною від зовнішньої допомоги. Як змінились експорт, борг, інфляція і що сьогодні підтримує стабільність – читайте у статті редакторки розділу “Фінанси” LIGA.net Анастасії Іщенко.
Актуальне
Затяжна війна на Близькому Сході може додати три пункти до української інфляції
Вчора о 14:12 Фінанси
Розбір
“Ніхто не хоче купити банк і війну з ОП”. Як скандал навколо Сенс Банку вплине на його продаж
Вчора о 11:00
Фонд гарантування завершив ліквідацію банку Конкорд
7 травня Фінанси
UniCredit звузить бізнес у Росії до міжнародних платежів: решту викупить інвестор з ОАЕ
7 травня Фінанси
НБУ розпочав перевірку щодо голів наглядової ради і правління Сенс Банку
6 травня Фінанси
Джерело