У квітні поточного року відбулася друга конференція, присвячена фінансовій сфері, яка зібрала керівників банків, представників бізнесу, фінансових експертів та регуляторів. Однією з ключових тем обговорення стала можливість виходу українських громад на ринок капіталу.
У рамках дискусії «Як вивести міста на ринок капіталу» учасники розглянули шляхи поєднання державних, міжнародних та комерційних фінансових ресурсів для забезпечення відновлення міст. Також було проаналізовано, які фінансові інструменти можуть бути ефективними для громад в умовах воєнного часу.
Наведені нижче ключові висновки з цієї панельної дискусії.
Нова архітектура фінансування громад
За даними першого заступника голови правління Укргазбанку Володимира Пономарьова, наразі в Україні існує 1439 територіальних громад, проте лише 96 з них мають досвід залучення банківського фінансування. Це свідчить про початкову стадію розвитку ринку кредитування муніципалітетів.
Володимир Пономарьов вважає, що ключовим стимулом для зростання цього ринку стануть майбутні регуляторні зміни.
«Згідно з постановою №43, з 1 серпня 2026 року Національний банк запровадить нові правила оцінки кредитних ризиків. Кредити для органів місцевого самоврядування будуть класифікуватися як менш ризиковані, оскільки коефіцієнт ризику знизиться з 50% до 20%. Це зробить кредитування для міст більш доступним та, ймовірно, дешевшим», – пояснює Володимир Пономарьов.
Крім того, зростання ринку сприятиме впровадженню нових фінансових інструментів, таких як облігації місцевих позик та зелені бонди. Володимир Пономарьов зазначає, що на європейському ринку щорічний обсяг випуску зелених муніципальних облігацій сягає близько €48 млрд.
Володимир Пономарьов,
перший заступник голови правління Укргазбанку
Україна входить у фазу формування нового сегмента муніципального фінансування, де поєднуються інфраструктурна відбудова, інвестиційні інструменти та регуляторні зміни, що роблять цей ринок привабливішим для банківського капіталу.
Баланс ресурсів для громад
Перша заступниця міністра розвитку громад та територій Альона Шкрум зазначила, що потреби України у відновленні вже досягли $588 млрд. «Жодне міжнародне фінансування саме по собі не здатне їх покрити, тому ключове завдання держави – правильно поєднати різні інструменти і джерела ресурсів», – підкреслила вона.
За її словами, громади знаходяться у різних фінансових умовах:
- Прифронтові території: повністю залежать від донорської допомоги, грантів та субсидій.
- Великі міста: зберігають економічну активність і можуть залучати фінансування, хоча й не завжди за ринковими ставками.
- Громади з релокованим бізнесом: продовжують розвиватися та отримувати доходи, що дозволяє їм активно працювати з ринковими фінансовими інструментами.
Альона Шкрум констатує, що попит на фінансування місцевих громад значно перевищує доступні ресурси.
«Наприклад, на програму Європейського інвестиційного банку обсягом €100 млн громади подали заявок аж на €600 млн, – зазначає Альона Шкрум. – Водночас далеко не всі вони можуть підтвердити свою здатність обслуговувати кредит і повертати кошти навіть на пільгових умовах».
Енергоефективність – це той сегмент, де громади можуть швидше повертати кредити, і тут є великий потенціал для співпраці з банками.
Альона Шкрум перша заступниця міністра розвитку громад та територій
Європейські інвестиції в локальний розвиток
Голова регіонального представництва Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) у країнах Східної Європи Крістіна Мікулова підкреслила, що ЄІБ завжди розглядав громади як ключових агентів розвитку. Після повномасштабного вторгнення банк активізував свою діяльність в Україні, спрямувавши понад €1 млрд на підтримку громад.
Крістіна Мікулова,
голова регіонального представництва ЄІБ у країнах Східної Європи
На підтримку громад ми спрямували понад €1 млрд. Серед головних напрямів – відновлення соціальної інфраструктури, а також окремі програми у сфері теплопостачання, водопостачання та водовідведення.
«Ми розуміємо, що відповідати європейським стандартам і проводити складні закупівлі під час війни – це великий виклик. Тому залучаємо партнерів, які допомагають громадам підготувати й реалізувати проєкти», – зазначила Крістіна Мікулова, маючи на увазі співпрацю з організаціями, такими як ПРООН.
Наразі ЄІБ підтримує близько 500 проєктів по всій Україні, понад 120 з яких вже завершено. Наступним етапом є не тільки залучення фінансування, але й підвищення якості та швидкості реалізації проєктів, а також формування довіри до громад як позичальників.
Досвід залучення кредитування муніципалітетів Дніпра та Жовкви
Заступник міського голови Дніпра Володимир Міллер повідомив, що місто активно співпрацює з українськими та міжнародними банками, проте інструмент муніципальних облігацій поки не став ефективним для них. «Випуск облігацій довший, складніший і не гарантує повного розміщення. Ми пробували вийти на цей ринок ще в 2019 році, але жоден банк не гарантував викуп усього випуску», – пояснив він.
Натомість, міський голова Жовкви Олег Вольський поділився досвідом громади, яка реалізує проєкти термомодернізації школи та адміністративної будівлі в межах програми ЄІБ. «Ми отримуємо близько 66 млн грн кредиту. Це пільговий ресурс на 20 років із п’ятирічним пільговим періодом», – зазначив він.
Очікуваний результат проєкту – скорочення витрат на енергоресурси приблизно на 30%, що дасть можливість частково компенсувати витрати на обслуговування кредиту.
Олег Вольський міський голова Жовкви
Крім того, Жовківська громада планує новий масштабний проєкт у сфері водопостачання та водовідведення обсягом близько 175 млн грн. Паралельно громада працює над розвитком бізнес-інфраструктури та залученням інвесторів, що має на меті підвищити доходи бюджету та зміцнити кредитоспроможність.
«Ми розраховуємо, що з кожним роком спроможність громади зростатиме приблизно на 20 млн грн», – підсумував Вольський.