У клієнтки ПриватБанку зникло з рахунку 22 870 гривень після спроби отримати підтримку від ЄС
У соціальній мережі Facebook жінка побачила рекламу про допомогу від Євросоюзу. Їй запропонували ввести номер телефону, що спричинило зняття грошей з картки ПриватБанку в сумі 22 870 гривень. Про це йдеться в ухвалі Хаджибейського районного суду міста Одеси, оприлюдненій 14 жовтня 2025 року.
У стрічці новин мобільного застосунку Facebook жінці було запропоновано до перегляду відомості під назвою на зразок: «Підтримка українцям від партнерів Європейського Союзу». Щоб переглянути відомості, було запропоновано внести номер мобільного телефону. Вона вказала свій номер телефону, після чого від ПриватБанку 24.03.2024 року на мобільний номер телефону прийшло смс-повідомлення такого змісту: «16.78 MXN Tsyfrovi tovary. Facebook 5*31 22:43 Bal. 22 960 UAH Kurs 2.3462 UAH/MXN Kred. limit 23000 UAH». 24.03.2024 року на номер телефону надійшло ще одне смс-повідомлення такого змісту: «9700.00 MXN Tsyfrovi tovary. Facebook 5*31 22:45 Bal. 90 UAH Kurs 2.3577 UAH/MXN Kred. limit 23000 UAH». 26.03.2024 року, після виявлення зазначених фактів, подзвонила на гарячу лінію АТ КБ «ПриватБанк» за номером 3700 з метою якнайшвидшого блокування карткових рахунків. Після з’єднання з оператором вона повідомила, що з її карткового кредитного рахунку було знято гроші. За результатами звернення до ПриватБанку клієнткою було подано до АТ КБ «ПриватБанк» заяви на повернення безпідставно списаних з карткових рахунків грошей. 26.03.2024 року звернулася до філії банку з метою з’ясування вищезгаданих фактів, де їй сказали, що банку невідомо, яким чином зловмисники отримали доступ до її рахунків.
“Збільшення розміру кредитного ліміту відбувалося згідно з умовами та правилами надання банківських послуг та підписаної позивачкою заяви, в межах погодженої суми кредитного ліміту 200 тисяч гривень. Позивачка у будь-який момент має право та можливість зменшити кредитний ліміт до 0 гривень, проте таким правом не скористалася у період до моменту проведення спірної операції та навіть після. Окрім того, позивачка також не висловила жодних заперечень щодо збільшення доступної їй суми кредитних коштів. Щодо проведення спірних операцій, то службою безпеки банку було проведено службове розслідування за даним фактом та встановлено, що спірні операції по картковому рахунку клієнта за 24.03.2024 року були проведені невідомою особою, внаслідок компрометації логіну та паролю в Приват-24 та розголошення конфіденційної інформації по картрахунку клієнта (включно з ПІН-кодом) заявником. Таким чином, за результатом перевірки встановлено обставину компрометації позивачем логіну та паролю в Приват-24 за наслідком переходу за посиланням, яке їй було надіслано у месенджер. На підставі звернення позивача до банку про здійснення несанкціонованих транзакцій по кредитній картці на суми 22 870 гривень та 39 гривень було сформовано пакет документів і передано в міжнародну платіжну систему для оскарження шахрайських операцій. За результатами претензійних робіт, платіжна система, після спірних транзакцій, повернула позивачу 24.05.2024 року кошти у сумі 22 870 гривень на карту для виплат, що підтверджується випискою по рахунку та позивачем не спростовується. В частині 39 гривень списання було відсутнє, що стало причиною відмови платіжної системи у поверненні”, – повідомили у ПриватБанку.
Яке рішення ухвалив суд?
Суд відхилив позов жінки. За підсумком перевірки з’ясовано обставину компрометації нею логіну та паролю в Приват-24 внаслідок переходу за посиланням, яке їй було відправлено у месенджер.
“На підставі звернення позивача до банку про здійснення несанкціонованих транзакцій по кредитній картці на суми 22 870 гривень та 39 гривень було сформовано пакет документів і передано в міжнародну платіжну систему для оскарження шахрайських операцій. За результатами претензійних робіт, платіжна система, після спірних транзакцій, повернула позивачу 24.05.2024 року кошти у сумі 22 870 гривень на карту для виплат, що підтверджується випискою по рахунку та позивачем не спростовується. Разом з тим, суд погоджується з доводами сторони відповідача про те, що списання грошей в сумі 39 гривень проведено не було, оскільки вказані обставини підтверджуються скриншотом з Приват-24, більш пізньою випискою по рахунку від 11.06.2025 року, яка була надана позивачем. Крім того, відсутність списання підтверджується також відмовою міжнародної платіжної системи у поверненні грошей у зв’язку із відсутністю списання. Відповідно до виписки по рахунку загальна сума сплачених позивачем грошей становить 2 286 гривень (3 гривень + 890 гривень + 249 гривень + 1 143 гривень). Списання відсотків у сумі 997 гривень + 777 гривень відбулось за рахунок кредитного ліміту. 24.05.2024 року позивачу було повернуто гроші у сумі 22 870 гривень на карту для виплат, що не заперечується останньою. 11.06.2024 року позивачка перерахувала на кредитну картку 22 640 гривень та отримала позитивний баланс. Решта повернутої суми у розмірі 230 гривень залишилася на картці для виплат позивачки. 25.02.2025 року банком проведено перерахунок та повернуто позивачу 2 056 гривень (2 286 гривень – сплачена позивачкою сума по картці – 230 гривень – сума, що залишилась на карті для виплат). Таким чином, загальна сума, сплачена позивачем в рахунок погашення заборгованості за договором, становить 2 286 гривень та була в повному обсязі повернута. Вказані обставини дають суду підстави вважати, що позов є необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає, оскільки правомірність дій відповідача доведені останнім під час розгляду справи належними та допустимими доказами”, – підкреслив суд.
