Адвокати про мобінг в Україні
Мобінг – це систематична травля, приниження честі, психологічний пресинг чи інші дії, які принижують самоповагу працівника, створюють для нього напружену, недружню або образливу обстановку. З 2022 року цей термін офіційно зафіксований в українському законодавстві, а за недотримання правил протидії мобінгу роботодавець несе правову відповідальність. Про це Інформатору повідомив юрист Геннадій Капралов.
Ст. 2-2 Кодексу законів про працю України – визначає дефініцію мобінгу та забороняє його у трудових правовідносинах. Ст. 153 КЗпП – покладає на роботодавця обов’язок створити безпечні та здорові умови праці, зокрема психологічне середовище. Ст. 265 КЗпП – встановлює матеріальну відповідальність роботодавців за порушення трудового законодавства. Відповідальність за мобінг Стаття 173-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) – передбачає відповідальність за здійснення мобінгу (цькування) – штраф або суспільні роботи. Ст. 120 Кримінального кодексу України – доведення до суїциду, зокрема через систематичне цькування або зневагу, – карається ув’язненням.
Як відбуваються інспектування Держпраці
Інспектування можуть бути:
- Планові – згідно із затвердженим розкладом (оприлюдненим на вебсайті Держпраці).
- Позапланові – за скаргою працівника, профспілки або іншого органу.
Інспектори мають право: інспектувати наявність внутрішніх документів про політику попередження мобінгу; розпитувати працівників конфіденційно; аналізувати розпорядження, посадові інструкції, журнали обліку скарг; перевіряти кадрову документацію (накази про дисциплінарні стягнення, звільнення).
За підсумками інспектування складається акт. У випадку виявлення порушень роботодавцю можуть бути винесені розпорядження або застосовані санкції.
Чек – аркуш підготовки роботодавцю
- Затвердити внутрішні політики щодо попередження мобінгу та ознайомити з ними всіх працівників під особистий підпис.
- Проводити навчання та інструктажі з питань запобігання мобінгу.
- Вести журнал скарг і забезпечити конфіденційний механізм їх подання.
- Сформувати комісію з розгляду скарг або призначити відповідальну особу.
- Реєструвати всі факти конфліктів та вжиті заходи документально.
- Переглянути кадрові документи – розпорядження, посадові інструкції, правила внутрішнього трудового розпорядку. Ці заходи значно знижують ризики накладення штрафів і засвідчують належну поведінку роботодавця у разі інспектування.
Куди звертатися працівнику
- Державна служба України з питань праці – з заявою про порушення законодавства про працю.
- Суд – з позовом про захист честі, репутації, відшкодування моральної шкоди або відновлення на посаді.
- Уповноважений Верховної Ради з прав людини – у випадках систематичного порушення прав людини.
- Поліція – якщо мобінг містить ознаки кримінального злочину.
“Підготовка до інспекцій Держпраці на предмет мобінгу — це комплексний процес, який охоплює розробку внутрішніх документів, створення механізмів реагування, правильне оформлення кадрових рішень та профілактичну роботу з персоналом. Лише поєднання формальних і практичних заходів дозволить установі чи компанії впевнено пройти інспекцію та водночас покращити якість робочого середовища. Роботодавець, який може продемонструвати інспекторам не тільки політику «на папері», але й реальні результати — відсутність скарг, дієву роботу механізму реагування, обізнаність персоналу — матиме сильну юридичну позицію та збереже свій імідж”, – підкреслив адвокат з господарського права та нерухомості ЮК «Приходько та партнери» Володимир Філіпович.
За словами Ганни Іщенко, керуючої партнерки АО «Ганна Іщенко та партнери», найскладніші випадки – це так званий “юридично вивірений” мобінг, коли обізнаний роботодавець створює нестерпні умови, формально не порушуючи закон. Несправедливі догани за вигадані порушення, нереальні строки виконання завдань, блокування доступу до необхідних ресурсів, відсутність письмових вказівок – все це ознаки прихованої травлі. У подібних ситуаціях головна тактика працівника – всебічне документування. Усі вказівки, навіть усні, слід переводити у письмову форму.
“Отримали завдання на словах – надішліть керівнику електронного листа з проханням письмово підтвердити завдання, терміни та ресурси. Якщо відмовляють у письмовому оформленні, посилаючись на “внутрішні правила” компанії, зафіксуйте цю відмову письмово. Така поведінка роботодавця вже сама по собі свідчить про створення обставин для неможливості належного виконання обов’язків. Дотримуйтесь своїх посадових інструкцій бездоганно. Якщо вимагають щось за межами інструкції, письмово просіть відповідний наказ. Не давайте підстав для законного звільнення – це найкращий захист. Якщо ж ситуація стала нестерпною, можна звільнитися за власним бажанням, але обов’язково вказати мобінг як причину згідно зі статтею 38 КЗпП. Це дає право на вихідну допомогу у розмірі не менше тримісячного середнього заробітку, але потрібно буде довести факт цькування в суді або через Держпраці”, – зауважила Іщенко.
Якщо відчуваєте психологічний пресинг на роботі, не мовчіть та не терпіть. Ведіть детальний щоденник подій з датами, годинами, очевидцями. Зберігайте всі письмові докази – електронні листи, повідомлення, розпорядження, догани. Робіть скриншоти та фото, якщо це можливо. Намагайтесь комунікувати з керівництвом письмово, залишаючи документальний слід.
“Якщо конфлікт загострюється, не бійтеся звертатися за допомогою до профспілок, юристів або державних органів. Своєчасне втручання часто запобігає ескалації ситуації та серйозним наслідкам для психічного стану. Пам’ятайте – право на гідні умови праці без психологічного пресингу гарантоване Конституцією України. Мобінг не є нормою трудових відносин, і з ним можна та необхідно боротися правовими засобами”, – підсумувала Іщенко.
Держпраці з 1 жовтня проводить позапланові інспектування з мобінгу
Раніше ми писали, що 1 жовтня 2025 року набирає чинності закон про внесення зміни до частини першої статті 16 закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» щодо проведення інспектувань з питань вчинення мобінгу від 15.04.2025 року № 4352-IX. Документ надає Держпраці повноваження проводити інспектування з питань вчинення мобінгу (цькування). Документом вносяться зміни до частини першої статті 16 Закону «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», згідно з якими у період дії воєнного стану Державна служба України з питань праці та її територіальні органи за заявою працівника або профспілки можуть здійснювати позапланові заходи державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання та фізичними особами, які використовують найману працю, у частині дотримання вимог Закону № 2136-IX, а також з питань виявлення незареєстрованих трудових відносин, вчинення мобінгу (цькування) та законності припинення трудових договорів. Позапланові заходи державного нагляду (контролю) з питань вчинення мобінгу (цькування) не можуть здійснюватися одночасно з позаплановими заходами державного нагляду (контролю) з будь-яких інших питань.