Центральний банк та Міністерство фінансів спільно розробили законопроєкт, що визначає майбутню структуру ринку цифрових активів. Основні положення регулювання мають набути чинності з 1 липня 2026 року, а умови для діяльності компаній, які займатимуться організацією обігу цифрових валют, мають бути створені протягом наступного року.
Законопроєкт передбачає п’ять типів інфраструктурних організацій: біржі, цифрові депозитарії, брокери, керуючі компанії та криптообмінники. Для цих суб’єктів планується запровадити вимоги щодо розкриття інформації та контролю ризиків, пов’язаних з відмиванням коштів та незаконним обігом. Документ також окреслює порядок отримання державними органами інформації про криптоактиви громадян, встановлюючи вимоги для приватних інвесторів. Як кваліфіковані, так і некваліфіковані інвестори повинні будуть пройти тестування перед здійсненням операцій з криптовалютами в межах визначеної юрисдикції.
Експерти проаналізували ключові аспекти законопроєкту, висвітливши зміни для звичайних користувачів та бізнесу, а також потенційний вплив нових правил на ринок.
Основні зміни для учасників ринку
Законопроєкт спрямований на посилення державного контролю за обігом цифрових активів та адаптацію крипторинку до моделі регулювання ринку цінних паперів, зазначає старший юрист Nasonov & Partners Дмитро Андрюнін. За його словами, використовуються аналогічні механізми нагляду.
Найсуттєвіші зміни для фізичних осіб полягають у посиленні контролю з боку державних органів над доступом до ринку цифрових активів. Вводиться обов’язкове тестування незалежно від кваліфікації інвестора. Операції з цифровими активами зможуть здійснювати лише організації, які отримали дозвіл відповідного регулятора.
Для депозитаріїв встановлюються вимоги щодо відокремлення коштів клієнтів від власних активів, розкриття інформації на запит державних органів та моніторингу підозрілих операцій. Криптообмінники, зі свого боку, будуть зобов’язані відстежувати транзакції, які можуть бути пов’язані з шахрайством, блокувати такі операції за необхідності та передавати відповідні дані регулятору.
Юрист зазначив, що законопроєкт закріплює заборону на використання криптовалюти як засобу платежу за товари та послуги всередині країни, за винятком окремих зовнішньоторговельних контрактів. Регулятор також наголошує, що активи, які не пов’язані з ідентифікованими адресами, не підлягатимуть судовій захисту в межах країни, підкреслив Андрюнін.
«Загалом, регулювання формує інституційну модель ринку: криптобізнес стає більш прозорим і підконтрольним державі, зокрема, в частині надання інформації державним органам щодо операцій з криптоактивами. Водночас доступ для масових користувачів може ускладнитися через обов’язкове тестування та можливі обмеження на операції, а контроль за обігом криптоактивів стане більш розширеним», — резюмував експерт.
Інфраструктурні зміни та умови для нерезидентів
Ключовими уточненнями законопроєкту є виділення п’яти видів інфраструктурних учасників з чітким розподілом їхніх функцій, поява цифрового депозитарію та спеціальний режим для нерезидентів, зазначає партнер Digital & Analogue Partners Юрій Брісов. За його словами, виділення депозитарію в окрему ліцензовану структуру, а не інтеграція його в біржу, зменшує концентрацію ризиків. Більш м’які умови для іноземних учасників свідчать про націленість системи не лише на внутрішній ринок.
Головна зміна для звичайного користувача – криптовалюту не можна буде придбати анонімно, вважає Брісов. Будь-яка угода через локального посередника вимагатиме ідентифікації: спрощеної – до 100 тис. рублів, повної – для сум вище. Результат обов’язкового тестування для некваліфікованих інвесторів діятиме рік, після чого його доведеться проходити знову. Також для «неквалів» передбачено ліміт на купівлю (раніше регулятор згадував ліміт у 300 тис. рублів) та доступ лише до тих криптовалют, які пройшли лістинг на локальній біржі. Юрист припустив, що на початковому етапі це можуть бути Bitcoin та Ethereum, оскільки вони не підпадають під санкційний вплив і є вельми затребуваними серед інвесторів.
Водночас старший аналітик найбільшого агрегатора онлайн-обмінників Bestchange.ru Микита Зуборев зазначив, що модель із депозитаріями має недолік – відсутність прибутку від пасивного володіння криптовалютами. Деякі токени, включно з Ethereum, дозволяють їхнім власникам заморожувати активи та заробляти на стейкінгу, але це буде недоступно простим користувачам за такого розподілу ролей, пояснив аналітик.
«Користувацький досвід буде ближчим до брокерського рахунку, ніж до звичної криптобіржі: верифікація, тест, ліміти, розрахунки у національній валюті. Ті, хто звик до Binance чи Bybit, відчують суттєву різницю», — додав Брісов.
Регулювання криптообмінників
Брісов зазначив, що обмінники зможуть отримати законний статус, але разом з цим – повний набір регуляторних вимог: лише локальні юридичні особи, реєстрація в державному реєстрі, мінімальний оборот від 3,5 млн рублів на місяць, вимоги до капіталу, дотримання антивідмивочних норм нарівні з банками та обов’язкове блокування підозрілих операцій. Якщо обмінник не заблокує підозрілу угоду, він буде зобов’язаний компенсувати збитки клієнту з власної кишені. Це створює значне операційне та фінансове навантаження, вважає юрист.
Вимоги, висунуті до обмінників, є доволі серйозними, вважає Зуборев. І якщо обмеження щодо мінімального статутного капіталу індустрія зможе прийняти без великих труднощів, то забезпечення належного рівня перевірки та приватності згідно з нормами боротьби з відмиванням коштів (ПОД/ФТ) з наявним персоналом та рівнем їхньої компетенції буде проблематичним, пояснив він. На думку експерта, рівень вимог до обмінників може суттєво скоротити цей ринок у визначеній юрисдикції.
При цьому обмінники зможуть виступати маркетмейкерами на організованих торгах, зазначив Брісов. Він пояснив, що це цілком робоча бізнес-модель зі стабільним доходом, а не лише разовими конверсіями.
«Сірий сектор буде поступово витіснятися: з липня 2027 року за роботу без ліцензії настає кримінальна відповідальність. Рік на підготовку – розумний термін, але зволікати не варто», — попередив експерт.
Перспективи ринку
За його словами, законопроєкт відповідає на питання «як», але залишає відкритим питання «коли реально». Закон планується ухвалити під час весняної сесії, а набути чинності – з липня 2026 року. Однак від моменту набуття чинності закону до перших реальних угод на локальній криптобіржі мине щонайменше рік: потрібно буде створити цифрові депозитарії, видати ліцензії, запустити лістинг активів, відпрацювати розрахункові ланцюжки. Реалістичний горизонт для повноцінної торгівлі – кінець 2027 року, вважає Брісов.
На його думку, до того часу для більшості учасників ринку більш привабливими залишатимуться біржі з юрисдикцій, які не приєдналися до санкцій: вони працюють роками, пропонують зручний сервіс і не мають регуляторних обмежень. Локальний ринок конкуруватиме з ними не ціною та зручністю, а примусовим переключенням через блокування неліцензованих платформ, вважає юрист.
«Легалізація криптовалют у визначеній юрисдикції – це не зняття всіх бар’єрів, а посилення контролю. Ринок стане прозорішим і оподатковуваним, але не обов’язково зручнішим», — резюмував Брісов.
Основним уточненням є те, що тепер зрозуміло, які саме обмеження щодо угод з криптовалютою очікують на учасників крипторинку, зазначає засновник юридичної компанії GMT Legal Андрій Тугарін. Те, що криптообмінники зобов’яжуть отримувати ліцензію, було зрозуміло вже досить давно, вважає юрист. Особливий інтерес викликає те, що «некваліфіковані» інвестори зможуть купувати криптовалюту, лише допущену регулятором до обігу. Юрист зазначає, що законопроєкт прямо не вирішує питання зі стейблкоїнами, тому купівля USDT все ще залишається під питанням.
Усій криптообмінній індустрії варто очікувати суттєвих змін; найменші обмеження торкнуться майнерів та учасників зовнішньоекономічної діяльності, додав Тугарін.
«Законопроєкт спрямований на очищення всього «сірого» сегменту, в якому зараз перебуває весь бізнес обміну. Діючим учасникам ринку потрібно сьогодні зрозуміти, що ухвалення закону відбудеться дуже швидко – приблизно через п’ять місяців. Найбільш вразливими залишаються обмінники та «некваліфіковані» інвестори, на яких новий закон вдарить найбільше. Всі інші учасники вже практично повністю або хоча б частково готові до нового регулювання», — підсумував Тугарін.
Резюме UA Бізнес: Законодавчі зміни в Україні спрямовані на інтеграцію ринку цифрових активів у загальну фінансову систему, що передбачає підвищення прозорості та безпеки, але може ускладнити доступ для роздрібних інвесторів та потребуватиме значних адаптацій від операторів.