
Україна створює нову інфраструктуру для розвитку факторингу.
Про ключові зміни в законодавстві та очікуваний вплив реформи на розвиток факторингу в Україні розповів Сергій Савчук, директор Департаменту методології регулювання діяльності небанківських фінансових установ НБУ.
Про що йдеться
Факторинг дає змогу перетворити торговельну дебіторську заборгованість бізнесу на джерело оборотного капіталу. Для української економіки це особливо важливо в умовах війни, коли відстрочки платежів та порушення ланцюгів постачання посилюють потребу підприємств у ліквідності.
Водночас попередня модель регулювання не створювала достатньої правової визначеності для масштабного розвитку торговельного факторингу.
Норми були фрагментованими, не існувало спеціального механізму публічної перевірки відступлення прав вимоги, а невизначеність підвищувала юридичні ризики та стримувала готовність фінансових установ надавати таке фінансування.
Реформа факторингу змінює цю архітектуру. Її мета не просто врегулювати окрему фінансову послугу, а зробити торговельну дебіторську заборгованість надійним та передбачуваним активом для фінансування.
Ключові новації
- чітке правове визначення факторингу та його фокус на торговельній дебіторській заборгованості;
- можливість працювати з існуючими та майбутніми грошовими вимогами, що розширює потенційний обсяг активів для фінансування;
- чітке розмежування факторингу з регресом і без регресу та прозоріший розподіл ризиків між сторонами;
- нейтралізація договірних обмежень на відступлення права вимоги, які могли перешкоджати використанню дебіторської заборгованості для залучення фінансування;
- електронний реєстр відступлення прав грошової вимоги, який забезпечує публічність інформації та можливість її перевірки третіми особами;
- чіткі правила пріоритетності: раніше зареєстроване відступлення має перевагу над пізніше зареєстрованим, а зареєстроване — над незареєстрованим;
- цифрова інфраструктура факторингу, яка має забезпечити ефективну взаємодію між всіма сторонами та створити умови для розвитку конкурентних процедур і електронних аукціонів;
- відмежування торговельного факторингу від операцій із придбання фінансової заборгованості, що сприятиме позиціонуванню факторингу саме як інструменту для фінансування бізнесу.
Що це дає
Така модель сприятиме зниженню юридичних ризиків, посиленню конкуренції на ринку та розширенню доступу бізнесу, зокрема малого та середнього підприємництва, до фінансування оборотного капіталу.
У перспективі це має підтримати ліквідність українських підприємств і стійкість ланцюгів постачання.
Раніше Верховна Рада підтримала у другому читанні та в цілому доопрацьований законопроєкт № 13007-д щодо змін до законодавства у сфері діяльності Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО), Національного банку України (НБУ) та інститутів спільного інвестування (ІСІ).
Законопроєкт покликаний зробити виведення проблемних банків з ринку чіткішим і менш затратним. Він надасть більше повноважень НБУ як забезпеченому кредитору, запровадить механізм взаємодії між неплатоспроможними та приймаючими банками, удосконалить обмін інформацією між НБУ та ФГВФО, зокрема щодо банківської таємниці.
Крім того підвищуються вимоги до капіталу банків — згідно з нормами ЄС, а також покращується регулювання у сфері кіберзахисту, грошового обігу та спільного інвестування.
