Фото: https://www.facebook.com/olexbondarenko
Близько 80% холодильних логістичних складів було зруйновано на Київщині за півроку. За оптимістичним прогнозом, швидка децентралізація логістики призведе до зростання цін на 10-15% протягом наступних трьох місяців, як повідомив генеральний директор Бюро інвестиційних програм Олександр Бондаренко агентству “Інтерфакс-Україна”.
“За останні пів року було знищено понад 650 тисяч квадратних метрів логістичних центрів у Київській області. Цілеспрямовані удари завдавалися по холодильних складах з продуктами; приблизно третина з них – 650 тисяч квадратних метрів – були саме холодними складами мереж (Fozzy Group, Metro, Auchan, Varus, ATB, “Аврора” тощо). Фактично, близько 80% холодильних логістичних складів було втрачено”, – зазначив він.
За словами експерта, це може спричинити тимчасові перебої з поставками товарів, які потребують дотримання температурного режиму.
Експерт визначив два можливі сценарії розвитку подій: нейтрально-оптимістичний та песимістичний. Перший передбачає прискорену децентралізацію логістики та підвищення вартості зазначених товарів у торгових мережах на 10-15%.
“За нейтрального сценарію виробники та роздрібні торговці уникнуть суперечок щодо того, чиї збитки від знищеного майна (зазвичай, запаси на складах вважаються відповідальністю ритейлера, проте наразі точаться дискусії про перекладання частини втрат на виробника – ред. “ІФ-У”), а об’єднають зусилля для розробки моделі децентралізованої логістики. Хоча це дуже витратний варіант, і не гарантовано, що вони встигнуть реалізувати його за наступні два-три місяці”, – пояснив він.
Ця модель передбачає на початковому етапі перерозподіл залишків товарів із сусідніх регіонів до великих міст, логістична інфраструктура яких зазнала ударів. Однак, окрім вищої вартості, цей підхід не підходить для всіх видів продукції (наприклад, для мінеральної води чи овочів він недоцільний).
За словами експерта, наразі тривають переговори між виробниками та роздрібними мережами. Зокрема, мережі висувають пропозицію, щоб виробники організовували доставку не до 6-8 розподільчих центрів, а безпосередньо до всіх магазинів мережі. При цьому вони не бажають погоджуватися на підвищення цін, зумовлене зростанням логістичних витрат.
“Ціни все ж таки доведеться підвищити, оскільки, зазнаючи додаткових витрат у 10-15% на логістику, що впливає на собівартість продукції, виробники, не підвищуючи ціни, не зможуть підтримувати операційну прибутковість. Без прибутковості вони будуть змушені припиняти відвантаження товарів, що призведе до загального дефіциту як продовольчих, так і інших товарів широкого вжитку”, – зауважив Бондаренко.
Другий сценарій – песимістичний – передбачає затягування переговорів між роздрібними торговцями та виробниками, що може спровокувати реальний дефіцит на полицях магазинів.
За словами експерта, виробники, замість того, щоб брати на себе весь тягар диверсифікації логістики, шукатимуть альтернативні шляхи збуту, включаючи експортні контракти. Особливо зважаючи на практику великих мереж відтерміновувати платежі на 60-90 днів.
“У песимістичному сценарії виробники відмовляться працювати за новими логістичними правилами. Проблема полягає не лише в комерційних аспектах, а й у спроможності доставляти товари безпосередньо до точок реалізації. У цьому випадку, за умов продовження таких інтенсивних атак на логістичні склади та виробничі потужності, у жовтні-листопаді ймовірний стабільний дефіцит на полицях магазинів”, – прогнозує він.
Імпортери утримуватимуться від ризику зберігання значних обсягів товарів в Україні, концентруючи залишки на імпортних складах. Виробники ж можуть розглядати варіанти консервації своїх промислових потужностей, оскільки не всі мають достатні кошти для відновлення після атак та можливості залучення кваліфікованої робочої сили для цих робіт.
“На жаль, в Україні підприємці не мають значних фінансових ресурсів. А з проєктним фінансуванням та коштами на відновлення втрачених потужностей для малого та середнього бізнесу наразі спостерігаються серйозні проблеми. Тому питання фінансування та страхування ризиків є ключовими. Я вважаю, що за таких ритмічних, потужних, постійних і досить прицільних атак, коли повністю вигорає склад або виробництво, запас міцності українських бізнесменів залишився на шість, максимум 12 місяців в нинішньому режимі”, – наголосив він.
Крім того, за його словами, далі вибір для виробників полягатиме між відновленням існуючих потужностей або створенням нових виробництв у сусідніх країнах, таких як Словаччина, Румунія чи Польща, та імпортом продукції звідти.
“Я вже спостерігаю тенденцію, коли власники бізнесів, чиї логістичні або промислові активи були знищені, думають: “Ось зараз я відновлю ще раз, вкладу ще 5 мільйонів євро, але яка ймовірність, що через півроку знову не буде влучань”. Краще ці кошти витратити на будівництво меншого заводу, але вже на території ЄС. І це дуже небажаний для нас тренд з економічної точки зору, оскільки це призведе до втрати робочих місць і податкових надходжень для місцевих бюджетів України, а також до подальшого відтоку економічно активного населення з України”, – зазначив Бондаренко.
На його думку, для зменшення ймовірності песимістичного сценарію держава повинна запропонувати бізнесу програми підтримки.
“Доступ до проєктного фінансування, страхування, бронювання ключових співробітників, бронювання будівельників, які займатимуться відновленням. Тому що на сьогодні переважна більшість виробників та логістичних девелоперів або власників логістичних потужностей залишені сам на сам зі своїми проблемами”, – констатував він.