Правові роз’яснення: коли співробітник може відхилити додаткові завданняВиконання завдань, не передбачених трудовою угодою, вимагає згоди працівника та відповідного документального оформлення.Це тому, що додаткове доручення від керівництва не завжди означає виконання додаткової роботи. Якщо поставлене завдання входить до сфери трудових обов’язків співробітника, він, як правило, не має права від нього відмовитися, зазначає budni.robota.ua.Не вистачає коштів на придбання? Не переймайтеся, існує кредитна картка з вигідними умовами. Ознайомтеся з пропозиціями у зручному каталозі на Finance.ua.
Законодавче визначення додаткової роботи
Як пояснює старша юристка судової практики GOLAW, адвокатка Наталія Матвійчук, ключовим є питання, чи належить конкретне завдання до трудових функцій працівника. Якщо воно належить, його виконання є частиною основної діяльності, навіть якщо співробітник вважає це «додатковим» завданням.
Неофіційне працевлаштування: які штрафи та ризики
Якщо завдання не належить до його трудових функцій, то роботодавець зазвичай не має права вимагати його виконання без отримання згоди співробітника.
Наведений приклад
Директор запропонував юристу також займатися кадровим обліком. Чи може працівник відмовитися? Не завжди, оскільки головне питання – чи входить нове завдання до його функціональних обов’язків.Отже, не кожне доручення працівнику нового завдання або збільшення обсягу роботи автоматично означає виконання ним додаткової роботи.
Віддалена робота: хто може претендувати на суми від 45 тис. грн
Кодекс законів про працю України (далі – КЗпП України) містить імперативну норму, згідно з якою роботодавець не має права вимагати від працівника виконання роботи, яка не обумовлена трудовою угодою (стаття 31).
Додаткові виплати
Водночас стаття 105 КЗпП України передбачає доплату працівникам, які поряд зі своєю основною діяльністю виконують додаткові завдання за іншою професією (посадою) або обов’язки тимчасово відсутнього співробітника, не звільняючись від основної роботи.У трудовому законодавстві та судовій практиці до форм виконання додаткової роботи відносять:
- поєднання професій (посад);
- виконання обов’язків відсутнього працівника;
- збільшення обсягу або сфери роботи за тією ж професією (посадою).
На практиці для визначення характеру такої роботи враховуються, серед іншого, такі ознаки:
- робота виконується на тому ж підприємстві, що й основна;
- додаткова робота виконується поряд з основною роботою в рамках встановленої для працівника тривалості робочого дня;
- окрема трудова угода на виконання цієї роботи не укладається;
- при поєднанні професій (посад) відповідна посада є вакантною, а при виконанні обов’язків тимчасово відсутнього працівника – посада зберігається за тим, хто відсутній.
У суспільно корисних роботах брали участь 100 тисяч осіб: які зарплати
При цьому додаткову роботу не слід плутати з понаднормовою роботою. Якщо співробітнику доручили виконувати обов’язки іншої посади в межах його робочого дня – це додаткова робота. Якщо він залишається після закінчення роботи, щоб виконати навіть свої звичайні обов’язки – це вже понаднормова робота.
Коли роботодавець може доручити працівнику додаткову роботу без його згоди
На виконання додаткової роботи працівник за загальним правилом повинен дати згоду, оскільки стаття 31 КЗпП України забороняє роботодавцю вимагати виконання роботи, яка не обумовлена трудовою угодою.Тобто, якщо виникає необхідність доручити працівнику додаткові обов’язки, не передбачені трудовою угодою/посадовою інструкцією, роботодавець мусить отримати від працівника згоду на виконання такої роботи, бажано у письмовій формі.Водночас не варто плутати додаткову роботу зі звичайним перерозподілом робочого навантаження. Наприклад, якщо роботодавець фактично доручає працівнику завдання, яке входить до його посадових обов’язків, окрема згода не потрібна.Роботодавець має право конкретизувати або перерозподіляти завдання в межах тієї самої трудової функції, якщо при цьому не змінюються суттєві умови трудової угоди.
У межах робочого часу або понад встановлену тривалість
Це має принципове значення. Як уже зазначалося, додаткова робота та понаднормова робота – це два різні правові поняття.Відповідно до статті 62 КЗпП України, понаднормові роботи за загальним правилом не допускаються. Їх застосування можливе лише як виняток у чітко визначених законом випадках.При цьому законність залучення до понаднормової роботи не залежить від того, чи є ця робота додатковою за змістом. Наприклад, працівник може виконувати свої звичайні посадові обов’язки, але понад встановлену тривалість робочого дня – у такому разі це може бути понаднормова робота.Якщо працівника залучають до понаднормової роботи, окрема згода працівника на кожне таке залучення законодавством не передбачена. Водночас роботодавець повинен дотримуватися встановлених законом підстав, обмежень, граничних норм та гарантій, зокрема щодо компенсації у підвищеному розмірі (ст. 63, 65, 106 КЗпП України).
Тетяна БереговаКореспондент-редакторЗа матеріалами: Finance.ua# РоботаМісце для вашої реклами