class=”ArticleImagestyles__ImageWrapper-sc-lvd8v9-0 cWMVnY”>
Середня вартість одного кіберінциденту у 2025 році сягнула $4,4 млнНаціональний банк України вимагає від надавачів фінансових послуг переглянути свій підхід до кібербезпеки. Регулятор наполягає на тому, щоб розглядати її не лише як зону відповідальності ІТ-відділу, а як комплексну систему управління ризиками, контролю доступу до інформації та корпоративної підзвітності.Це випливає з Постанови Правління НБУ № 143.НБУ буде оцінювати не лише наявність технічних інструментів захисту, а й спроможність компанії системно керувати інформаційними ризиками, документувати власні процеси, чітко розподіляти обов’язки та здійснювати контроль за дотриманням встановлених процедур. Кінцевий термін виконання цих вимог — грудень 2026 року.
Причини зміни підходу НБУ
Згідно з даними Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, у 2024 році кількість кібератак зросла на 69,8% у порівнянні з попереднім роком. Основною мішенню залишаються об’єкти критичної інфраструктури.Водночас, за статистикою IBM, у 2025 році середня ціна одного кіберінциденту сягнула $4,4 мільйона.Окрім фінансових збитків, компанії також стикаються зі значними репутаційними загрозами.Компанія може використовувати антивірусне програмне забезпечення, резервне копіювання та сучасні інструменти кіберзахисту, але все одно може втратити контроль над критично важливими даними. Іноді для цього достатньо одного співробітника з надлишковими правами доступу або пароля, який не змінювався роками.
ШІ спровокував бум найму фахівців з кібербезпеки
На думку юристів, постанова № 143 стала логічним продовженням реформи регулювання фінансового сектору, яка триває вже майже десять років.В InvestmentLawyer Group (ILG), яка спеціалізується, зокрема, на питаннях безпеки бізнесу, зазначають, що масштабна кібератака NotPetya у 2017 році стала одним із ключових факторів перегляду підходів до кібербезпеки.«Причини появи Постанови № 143 слід шукати значно раніше. Після кібератаки NotPetya у 2017 році український фінансовий сектор фактично отримав сигнал про те, що інформаційна безпека більше не може залишатися суто технічною функцією. Саме тоді НБУ почав формувати для банків системні вимоги до управління інформаційною безпекою», — пояснює керівник ІТ-відділу ILG Микола Плотников.
Базові правила кібербезпеки: як захистити свої цифрові заощадження
Вже у вересні 2017 року Нацбанк запровадив для банків обов’язкові вимоги щодо організації систем управління інформаційною безпекою, поклавши відповідальність за кіберстійкість не лише на ІТ-підрозділи, а й на керівництво установ.
Єдині норми для всього фінансового ринку
У 2020 році відбулася масштабна фінансова реформа в Україні, яка ліквідувала Нацкомфінпослуг та передала Національному банку України повноваження регулятора ринків небанківських фінансових послуг (страхових, лізингових, факторингових компаній, кредитних спілок та ломбардів).Після так званого «спліту», під нагляд НБУ перейшли понад 2000 небанківських фінансових установ із різним рівнем зрілості внутрішніх процесів та різними підходами до інформаційної безпеки.Для регулятора це означало необхідність сформувати уніфіковані правила гри для всього фінансового ринку.
У 2025 році кіберзлочинці викрали криптовалюти на $2,7 млрд
За словами юристів, постанова № 143 фактично нівелює розбіжності. Вона встановлює спільні принципи управління інформаційною безпекою для всього фінансового сектору та одночасно наближає українське регулювання до європейських підходів, закріплених у Регламенті DORA, Директиві NIS2 та міжнародних стандартах серії ISO/IEC 27000.«Постанова НБУ № 143 — це значно більше, ніж чергова регуляторна вимога. Це стрес-тест на зрілість управлінських процесів у фінансовій установі. Регулятор оцінюватиме не лише наявність технічних засобів захисту, а й спроможність компанії системно управляти інформаційними ризиками, розподіляти відповідальність, документувати процеси та забезпечувати їх виконання», — наголошують в ILG.За матеріалами: Finance.ua# Кібератаки# НБУ# Фінансова безпекаМісце для вашої реклами