Міністерство цифрової трансформації України розглядає штучний інтелект (ШІ) як ключовий напрямок для подальшої цифрової трансформації держави. Основу цієї нової моделі складають власна обчислювальна інфраструктура, розробка національної великої мовної моделі (LLM) та створення ШІ-сервісів для громадян, бізнесу та державних службовців. Поточні плани передбачають формування відповідної архітектури, яка має на меті забезпечити Україні місце серед світових лідерів за рівнем готовності до впровадження ШІ до 2030 року. Детальніше про це розповідає т.в.о. Міністра цифрової трансформації Олександр Боряков.
Нова стратегія цифрової трансформації
Україна готується перейти від концепції “держави в смартфоні” до активного впровадження сервісів на основі штучного інтелекту. Цю зміну парадигми окреслив т.в.о. Міністра цифрової трансформації Олександр Боряков під час конференції, присвяченої ШІ. Ця ініціатива передбачає комплексний підхід, який охоплює створення власної технічної бази, розробку передових програмних рішень та інтеграцію ШІ в різні сфери державного управління та суспільного життя.
Ключові елементи державної ШІ-інфраструктури
Стратегія розвитку ШІ в Україні базується на трьох основних стовпах:
- Власна обчислювальна інфраструктура: Україна планує розбудовувати власні потужності для обробки даних та машинного навчання. Це дозволить забезпечити необхідну безпеку, контроль та масштабованість для ШІ-рішень.
- Національна велика мовна модель (LLM): Розробка власної LLM є критично важливою для створення українськомовних ШІ-сервісів, які відповідатимуть специфіці мови та культурному контексту. Це також зменшить залежність від іноземних розробників.
- ШІ-сервіси для всіх: Планується створення та впровадження різноманітних ШІ-сервісів, призначених для:
- Громадян: Покращення доступу до державних послуг, персоналізована інформація, освітні інструменти.
- Бізнесу: Автоматизація процесів, аналіз ринку, оптимізація виробництва, підтримка підприємництва.
- Державних службовців: Помічники для прийняття рішень, аналітичні інструменти, автоматизація рутинних завдань.
Мета та амбіції України
За словами Олександра Борякова, який обіймає посаду т.в.о. міністра з січня 2026 року, головною метою є досягнення позицій серед світової трійки за рівнем готовності до впровадження штучного інтелекту до 2030 року. Це амбітна мета, яка потребуватиме значних інвестицій, скоординованих зусиль та ефективної реалізації запланованих кроків. Акцент робиться на тому, щоб Україна не просто споживала, а й активно розвивала та впроваджувала власні ШІ-технології.
Новий журнал – актуальні тренди українського бізнесу
Актуальний випуск видання пропонує комплексний аналіз сучасного українського бізнесу, охоплюючи як традиційні галузі, так і інноваційні напрямки. Матеріали видання включають дослідження в сферах агросектору, комерційної нерухомості, розвитку особистого бренду керівників та перспектив спрощеної системи оподаткування. Журнал містить аналітичні статті, рейтинги та статистичні дані, що визначають ключові тенденції року.
Перехід від “держави в смартфоні” до ШІ-сервісів
Попередній етап цифрової трансформації, відомий як “держава в смартфоні”, успішно продемонстрував потенціал цифрових технологій. Новий етап, зосереджений на штучному інтелекті, передбачає глибшу інтеграцію ШІ в повсякденне життя та роботу. Це дозволить не тільки оптимізувати наявні процеси, але й створити принципово нові можливості для розвитку країни. Досвід Олександра Борякова, який до призначення на посаду т.в.о. міністра відповідав за питання європейської інтеграції, є важливим для формування стратегії, що відповідає міжнародним стандартам.