7 липня генеральний прокурор заявив про розробку законодавчих поправок, спрямованих на конфіскацію цифрових активів, які були отримані внаслідок злочинної діяльності. Зазначається, що криптовалюти дедалі частіше використовуються як засіб отримання хабарів та для легалізації коштів, викрадених з бюджету. Ця інформація повідомляється виданням РБК Крипто.
Правовий статус криптовалют
У законодавстві про цифрові фінансові активи (ЦФА) вже передбачено, що криптовалюта розглядається як майно для цілей виконавчого провадження. Старший юрист податкової практики Bryan Cave Leighton Paisner (Russia) LLP Дмитро Кирилов пояснив, що ЦФА вже визнані об’єктами цивільного права, на які може бути звернено стягнення. Закон про виконавче провадження також дозволяє стягнення штрафів та конфіскацію майна як кримінально-правові заходи. Однак, він детально описує процедури стягнення традиційних видів майна, таких як кошти на банківських рахунках, цінні папери чи інше майно безпосередньо у боржника. Відповідальність посадових осіб фінансових установ за невиконання судових актів також передбачена.
Прогалини у законодавстві та технічні аспекти
Кирилов зазначив, що процедура звернення стягнення саме на цифрові валюти та ЦФА наразі відсутня у законодавстві про виконавче провадження, що потребує вдосконалення. Він вважає доцільним визнати ці активи майном і для цілей кримінального права та процесу, що спростило б розслідування кримінальних справ, пов’язаних із розкраданням криптоактивів. Навіть у чинній редакції кримінального закону інститут конфіскації може бути застосований до цифрових активів. Партнер Guskov & Associates Олександр Гуськов додав, що перелік конфіскованого майна є відкритим, і в деяких випадках, наприклад, коли криптовалюта є предметом хабара, з’ясування власника може не знадобитися. Однак, реалізація судових рішень щодо конфіскації залишається проблематичною. Він навів приклад банкрутної справи 2018 року, де суд визнав криптовалюту частиною майнової маси боржника, але виконання рішення про передачу доступу до криптогаманця не відбулося.
Реакція та потенційні наслідки
Гуськов підкреслив, що головним сигналом є активізація правоохоронних органів у пошуку та вилученні криптоактивів, пов’язаних зі злочинною діяльністю. Він також висловив занепокоєння, що впровадження таких заходів може негативно вплинути на добросовісних власників цифрових валют, які зберігають їх на біржах або в регульованих депозитаріях. Теоретично, їхні активи можуть бути вилучені через цих посередників. Ймовірніше, кримінальний оборот буде відбуватися поза регульованими каналами, з використанням апаратних гаманців.
Технічні перешкоди для конфіскації
Кирилов пояснив, що крім законодавчих прогалин, існують технічні перешкоди. Якщо криптовалюта зберігається на гаманці криптобіржі, ще існує ймовірність примусити біржу до переказу коштів (наприклад, через угоди про правову допомогу). Але якщо криптовалюта знаходиться на особистому гаманці боржника, децентралізація блокчейну ускладнює примусове стягнення, окрім нарахування виконавчого збору. Гуськов додав, що доступ до апаратних сховищ без паролів та фраз відновлення неможливий. Механізм конфіскації в такому випадку залишається незрозумілим, оскільки криптовалюти не мають єдиного емітента чи реєстродержателя, до якого можна було б звернутися.
Альтернативні підходи
Гуськов запропонував замість конфіскації створити прозоре правове середовище для криптовалют. Він зазначив, що, на відміну від готівки, історія транзакцій кожної криптовалюти є загальнодоступною. Як перший крок, пропонується створити державний реєстр “маркованих” монет, які були джерелом злочинного доходу. Регульовані учасники ринку відмовлятимуться від прийому платежів з такими маркерами. Існуючі бази даних вже використовуються криптобіржами.
Резюме UA Бізнес: Ця новина свідчить про посилення уваги регуляторів до цифрових активів як інструменту для злочинної діяльності, що може призвести до розробки більш чітких правил їх конфіскації та обмежити анонімність у криптосфері.