Захист дизельного двигуна від морозу: запобігання замерзанню палива

Аби запобігти застиганню дизельного пального в умовах низьких температур, необхідно застосовувати марки, стійкіші до холоду, ніж фактичні показники термометра за бортом, зауважила фахівець з якості пального Валентина Кравчук у розмові з enkorr.

За її словами, у реальних умовах експлуатації пальне може стати густішим навіть за температур, вищих за заявлені виробником. Тому автовласникам рекомендується враховувати додатковий температурний резерв.

Вона пояснила, що раніше нафтопереробні заводи модифікували зимове дизпаливо іншим чином: відокремлювали фракції з високим вмістом парафінів та додавали частину гасової фракції. Натомість зараз морозостійкість забезпечується переважно спеціальними присадками. Ці добавки перешкоджають злипанню парафінів, але лише до певного рівня температури. При подальшому зниженні температури пальне каламутніє та спричиняє проблеми.

“Депресорно-диспергуючі присадки стримують збільшення розміру парафінових кристалів та запобігають їх швидкому осадженню. Однак, досягнувши певної критичної позначки, їх ефективність зменшується, і парафіни починають групуватися. Саме це ми спостерігаємо як помутніння пального або труднощі з фільтрацією”, – роз’яснила експертка.

Вона додає, що лабораторні дослідження не завжди відображають реальну ситуацію. У лабораторних умовах пальне швидко охолоджують і одразу проводять перевірку. Натомість у реальності транспортний засіб може перебувати на морозі годинами чи навіть днями. За цей час парафіни осідають на дні бака і можуть швидко засмітити паливний фільтр.

Часом виникає парадоксальна ситуація. Кравчук розповідає, що пальне може мати граничну температуру фільтрованості -20°C, але при цьому каламутніти вже за +1°C через високий вміст парафінів.

“Формально його неможливо визнати неякісним, але для кінцевого споживача воно становить ризик”, – пояснила вона.

Тому фахівець рекомендує закладати запас морозостійкості щонайменше на 5-10 градусів нижче від прогнозованої температури повітря. Наприклад, якщо прогнозують -10°C, доцільно використовувати пальне з паспортним показником близько -20°C, а за морозів -20°C орієнтуватися на арктичні марки.

Також, за словами Кравчук, на характеристики дизельного пального впливає змішування різних партій. Кожен виробник використовує власні присадки, і в комбінації вони можуть діяти непередбачувано – як посилюючи, так і послаблюючи бажаний ефект, що ускладнює передбачення реальної морозостійкості суміші.

Крім того, окрему небезпеку для водіїв становить наявність води у паливному баку. Волога знижує ефективність присадок та може значно пришвидшити виникнення проблем.

“Депресорно-диспергуючі присадки чутливі до підвищеної концентрації води, і в таких умовах їхня дія може суттєво погіршуватися. Тому слід уникати ситуацій, коли паливний бак автомобіля залишається майже порожнім”, – підсумувала експертка.