Голова Європейського центрального банку Крістін Лагард (фото – EPA)
Європейський центральний банк (ЄЦБ) опублікував оновлений макроекономічний прогноз на 2026 рік і представив три альтернативні сценарії потенційного впливу близькосхідного конфлікту на економіку єврозони.
Згідно з базовим прогнозом, регулятор прогнозує, що вартість нафти та газу досягне максимуму в другому кварталі 2026 року (приблизно $90 за барель нафти та €50 за МВт·год газу), після чого очікується поступове зниження. Однак навіть цей сценарій передбачає зростання інфляційного тиску у 2026 році через енергетичний шок.
У песимістичному сценарії ЄЦБ припускає часткове припинення поставок через Ормузьку протоку. Це може призвести до підвищення ціни на нафту майже до $120 за барель, а газу – до 90 євро за МВт-год. У разі серйозної кризи ціни можуть зрости ще більше – до $150 за барель нафти та 110 євро за МВт-год газу.
Регулятор підкреслює, що енергетичний шок є ключовим фактором прискорення інфляції, особливо у 2026 році, коли спостерігатиметься пікове зростання цін.
За найдраматичнішого розвитку подій, пов’язаного з ситуацією в Ірані, інфляція в єврозоні може сягнути максимального показника 6,3% у першому кварталі 2027 року.
За розрахунками Європейського центробанку, зростання вартості енергоносіїв поступово поширюється на інші складові інфляції, зокрема на харчові продукти та базові товари. Це посилює так звані “вторинні ефекти”, що призводять до зростання заробітної плати та загального цінового тиску.
У найсерйознішому сценарії інфляція може залишатися високою протягом кількох років, значно перевищуючи базовий прогноз у 2026-2028 роках, навіть після початкового енергетичного шоку.
Підвищені ціни на енергоносії призводять до зниження реальних доходів населення, скорочення споживання та інвестицій, а також послаблюють економічне зростання. У негативному сценарії спад ВВП є незначним і короткочасним, тоді як у серйозному – більш глибоким і тривалим, з квартальним спадом економіки у 2026 році.
ЄЦБ зазначає, що представлені сценарії є гіпотетичними і не беруть до уваги можливу реакцію монетарної чи фіскальної політики, яка в реальних умовах могла б частково нівелювати інфляційний шок.
Одним із головних наслідків протистояння між США та Ізраїлем з Іраном стало зростання вартості енергоносіїв через блокування Ісламською Республікою Ормузької протоки. Ця протока забезпечує близько 20% світових поставок нафти та зрідженого природного газу (LNG).
Ця ситуація також вплинула на Україну: видання LIGA.net роз’яснювало причини стрімкого зростання цін на пальне, можливість його дефіциту, а також прогнози щодо вартості газу для населення та бізнесу.
- Після ударів Ізраїлю по газовому родовищу Південний Парс в Ірані та ударів Ірану по найбільшому в світі центру виробництва LNG у Катарі, світові ринки відзначилися різким зростанням цін на газ і нафту, вартість якої вже перевищила $110 за барель.
- Національний банк вважає, що близькосхідний конфлікт може мати суттєвий негативний вплив на Україну. Регулятор вже фіксує підвищення цін.
Євросоюзнафтаціна на газціна на нафтуінфляціяЄЦБ
Джерело